Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, в інтерв'ю Радіо НВ розказав про можливі наслідки вибуху у Бейруті для країни та її геополітичних відносин. Радіо НВ · Новий ранок: Вибух у Бейруті — геополітичні наслідки для країни — Які наслідки матиме ця трагедія у світовому та геополітичному контексті?— Поки що я не бачу серйозних геополітичних наслідків. Зрозуміло, що для самого Лівану наслідки будуть серйозні, і вони, без сумніву, призведуть до падіння цього уряду. Але це буде потім, через якийсь певний час. Тому що зараз навряд чи політичні сили — опозиційні чи провладні - будуть готові «бити горщики» і намагатися роздмухувати протистояння в умовах катастрофи, яка сталася. Тут ми швидше побачимо прояви солідарності. Звісно, після того, як ситуація трохи владнається і будуть шукати, хто винний, очевидно, винним буде уряд.— У чому може бути провина уряду?— Проблема в тому, що коли ви починаєте розбиратися з катастрофою, то ви завжди будете шукати винних. Так побудована людська природа. Людина завжди хоче відповісти на запитання хто винний,
кому це вигідно. Політичну відповідальність за таку техногенну катастрофу несе уряд, він відповідає за все у країні. Читайте також: Аркадій Бабченко Біла хмара вибуху в Бейруті. Що це було? — Як можна зараз охарактеризувати ситуацію в самому Лівані? Чи може в Лівані перебувати велика кількість українських громадян?— Почнемо з того, що в Лівані коронавірус, доволі серйозна пандемія, велика кількість заражених. Другий момент: у Лівані триває економічна криза, національна валюта дуже ослабла. Економічна криза супроводжується політичною кризою і вуличними протестами. Тобто Ліван на сьогоднішній момент дуже ослаблений і політично, і економічно.Якщо говорити про наявність там українських туристів, то я маю великі сумніви, що на сьогоднішній момент там перебувають українські туристи.— Але було повідомлення про те, що могли постраждати два українські судна, які якраз перебували у порту Лівану.— Це могло бути, тому що Бейрут залишається дуже важливим торгівельним і транспортним хабом для всього Середземномор’я. Наскільки сильно постраждали наші судна,
треба розбиратися. Я не чув інформації про те, що якісь судна затонули в результаті хвилі, яка виникла після вибуху.— Бізнесові контакти України та Лівану, це потужний рух чи це швидше щось другорядне?— Воно було спорадичним, тобто були спроби почати ці контакти, але, відверто кажучи, особливого результату немає? Тому я би сказав, швидше спорадичні, третього ешелону, ніж першого чи другого.— Президент Лівану Мішель Аун зібрав Вищу раду оборони країни. Наскільки швидкими були такі дії, наскільки вони відповідні тому, що відбувається?— В цілому вони адекватні, тут зрозуміло, що після такого вибуху, після цього шоку по-інакшому уряд і президент діяти не могли. Вони повинні були хоча би продемонструвати населенню, що намагаються взяти ситуацію під контроль. Принаймні цю потенцію взяти ситуацію під контроль вони демонструють. Що буде далі - ми не розуміємо, оскільки значна кількість кварталів навколо порту зруйнована, невідома реальна кількість загиблих. Тобто ми поки що перебуваємо на початковому етапі усвідомлення наслідків цього вибуху, зокрема економічних.
Гірше за війну. Бейрут приголомшений вибухом у порту — що відбувається в місті та чому це фатальне потрясіння для Лівану Ще одне важливе тло — це конфлікт у Сирії, де зав’язані інтереси дуже багатьох країн, зокрема Росії й Туреччини. Туреччина взагалі вважає для себе одним зі стратегічних завдань — повернення на Близький Схід. Ми багато чули від Ердогана про певний догмат відновлення віртуальної Османської імперії тощо. Сполучені Штати Америки швидше відходять від Близького Сходу, принаймні приділяють йому набагато менше уваги, ніж було раніше. І Росія намагається повернутися на Близький Схід, вважаючи, що в такий спосіб вона відновить свою геополітичну першість і знову перетвориться на наддержаву.— Тобто не можна очікувати, що Дональд Трамп перед своїми виборами вирішить почати там війну? Тому що він говорив про жахливу атаку.— Ні, я думаю, Дональд Трамп просто в черговий раз, відверто кажучи, не знає, звідки він узяв цю інформацію. Це швидше емоційна інформація, на сьогоднішній момент вона нічим поки не підтверджена. — Ліван просить Всесвітню організацію охорони здоров’я і Катар допомогти,
надати медичну допомогу постраждалим. Співчуття загиблим уже висловив президент України Володимир Зеленський. Як ви можете це прокоментувати?— Я думаю, що в цій ситуації всі мають надати допомогу Лівану, враховуючи ті обставини, про які ми вже згадували — і політичну, і економічну кризу, і пандемію. На цьому тлі ще величезна кількість поранених, загиблих, це, звісно, дає величезне навантаження і на систему охорони здоров’я, і на життєзабезпечення всієї структури. Тому необхідно і бажано швидко надати цю допомогу для того, щоб у Лівані не стався колапс.— Наскільки вірогідний колапс? І в яких часових проміжках краще надати допомогу? — Ідеться про дні після перших речей, які вже по факту ми спостерігаємо. Які дії можуть бути здійснені: допомога в пошуку тих, хто вижив у завалах будинків, розміщення поранених, надання першої медичної допомоги. Необхідні пересувні шпиталі, харчування, вода (зараз там літо, спека і може виникнути додаткова важка епідемічна ситуація). Тому при всіх цих розкладах допомога має прийти якомога швидше. Це питання днів, інакше потім буде незворотний процес і колапс.
