Все, що робить Лукашенко — під диктовку Кремля. Якщо Кремлю потрібно буде прикрити свою чорну справу, яку він зараз робить у Білорусі, то він штовхне Лукашенка на міжнародні переговори. На даному етапі Лукашенко забарикадувався за стінами Кремля і спирається виключно на ту політичну, дипломатичну і військову підтримку, яку йому надає Москва. Я не працюю в тому інформаційному полі, в якому перебуває більшість в Україні, і тому скажу щодо затриманих бійців із ПВК Вагнера, які начебто послала Росія для влаштування теракту в Білорусі (і це свідчило б, що Росія прагне скинути Лукашенка). Найімовірнішою кінцевою зупинкою бійців Вагнера був Київ, день незалежності України. Диверсійно-розвідувальна операція, спрямована на дестабілізацію. Це — перший варіант, із декількох можливих. Лукашенко тоді не все «засвітив», а лише те, що давало йому можливість продовжувати грати на «ура-патріотичній» темі. Згадайте, що останні півроку він намагався показувати, що бореться із Кремлем. Чому я зробив такий висновок. Коли побачив реакцію Лукашенка на затримання «вагнерівців» — «не треба з ними так строго»,
то мене це перший раз наштовхнуло на таку думку.Ситуація в Білорусі буде загострюватисяДруге, коли по телебаченню показали шеврон, який не вшитий у форму. Мені, як послу, доводилося підписувати по переміщенню на території держави сусідньої військового майна. Бо шеврон, каска, відповідна екіпіровка — це військове майно. Воно може потрапляти на територію або нелегально (бо його заборонено переміщати через державний кордон), або легально — за підписанням дозволу відповідних чиновників. Вибирайте будь-який із цих варіантів, і він вас приведе до того варіанту, що Мінськ був для «вагнерівців» транзитним центром. Третє. Коли сказали, що всього було 200, а захопили тільки 33, то коли ви робите такий крок (і про це добре знають у слідчих органах), то решту — 167 — ви уже ніколи не знайдете. Це означає для них сигнал «провал».Так само і щодо опозиційних кандидатів у президенти Білорусі. Багато хто вважав і Валерія Цепкала, і Віктора Бабарику, і Світлану Тихановську «кремлівськими консервами», а в Україні говорили і говорять, що це точно «люди Москви». Я кажу, для того,
щоб давати оцінку, ви спершу визначте інтерес білоруса і Білорусі в геополітичному полі, а всіх цих людей — їхній інтерес з точки зору національних інтересів Білорусі. І щойно ви визначите цю систему координат, то ви побачите, що вона не співпадає з українською. Так, дійсно, в їхній позиції (це особливо видно по Цепкало), видно проросійський крен. Але треба розуміти, на якій зараз відстані від Кремля Україна і Київ, а на якій — Білорусь і Мінськ.Білорусь і Мінськ — це спільна держава Російської Федерації і республіки Білорусь. А ми маємо 7-річну війну з Росією, і наша система координат — це наш інтерес, захист наших позицій і так далі. Ситуація в Білорусі буде загострюватися. Незважаючи на те, що вони зараз шантажують Тихановську та всіх учасників перегонів. Незважаючи на те, що в Білорусь зайшли уже повністю російські війська і не для того, щоб підтримувати Лукашенка. Путін зробив уже те, що треба — фальсифікованим способом зробив Лукашенка президентом. А тепер йому необхідно ослабити Лукашенка і під цим соусом завести туди війська. Кількість російських військ у Білорусі зростатиме.
Це накручуватиме протистояння національне, але ще більше накручуватиме протистояння на європейському континенті між Росією та демократичним світом. Але треба розуміти, що якраз у цьому і полягає найбільша загроза для України. Бо такий вхід у Білорусь — це заохочення, щоб із цього боку атакувати Україну. Читайте також: Іван Верстюк Чому «русский мир» — це надовго Лукашенко зараз піде на все під диктовку Кремля. Тут треба вловити нюанс, бо всі думають, що Лукашенко не потрібен Путіну. Ні. Він йому потрібен такий непопулярний, нерукоподаваємий в усьому світі, але спрямований лише на Кремль. Такий Лукашенко — це страшна сила в руках Путіна. Це означає, що Лукашенко піде, в тому числі, і на велике кровопролиття. Але в цьому і слабина і Лукашенка, і Путіна. Великою мірою Білорусь зараз зможе отримати допомогу і від України, і від західних сусідів — Польщі, Литви. Ще краще, аби вони свої дії скоординували. Не бачу таких старань. Але важливо, щоб ці три країни ініціювали на Радбезі ООН розгляд білоруського питання, в ОБСЄ, в Раді Європи.
Надати всю необхідну гуманітарну допомогу білорусам. Треба негайно розширити санкції і розглянути питання, що війська Росії увійшли на територію Білорусі. Це наслідок угоди між МВС Білорусі і МВС РФ, підписаної у 2015 році змістом якої є надання взаємної допомоги військами для забезпечення громадського порядку і захисту державного кордону. Таким чином порушивши це питання на міжнародних майданчиках можна вплинути не тільки на поведінку Лукашенка, а й на поведінку Путіна щодо Білорусі. Читайте також: Наталя Гуменюк Я ще ніколи такого не бачила. Як протестує Мінськ 10 серпня у Білорусі була російська жандармерія, яка використовувалися для розгону демонстрантів — в Мінську, Гомелі і Вітебську. Це вже зафільмовано, з розпізнавальними знаками. Якщо хочете переконатися — подивіться хроніку телеграм-каналу NEXTA-TV.Економічно Білорусь повністю контролюється Росією: два великі нафтопереробні підприємства, вся транзитна система, всі підприємства машинобудування. Вся фінансова система конкретно належить Путіну, його афільованим особам. Останнє підприємство, що лишилося в руках Білорусі, це «Баларуськалий». Його зараз захоплює РФ, конкуруючи з Китаєм. Оцінено це підприємство у $15 млрд. Плюс пам’ятайте про те, що на території Білорусі є дві військові російські бази і будується третя, домовленість про яку була досягнута у минулому році. Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
