Про це з посиланням на високопоставленого дипломата ЄС повідомляє німецька газета Welt. За її інформацією, проти санкцій виступила Німеччина, яку підтримали також Франція та Італія. Там вважають, що такі заходи лише обмежать і ускладнять подальшу комунікацію країн Заходу з Лукашенком для врегулювання ситуації у Білорусі. Читайте також: Латвія, Литва та Естонія оголосили Лукашенка і ще 29 громадян Білорусі персонами нон грата У той же час Польща, Латвія, Литва і Естонія наполягають на санкціях безпосередньо проти білоруського диктатора, а не тільки стосовно осіб, причетних до фальсифікації президентських виборів і репресій проти демонстрантів. Таким чином єдності у цьому питанні серед країн ЄС наразі немає. «Переговори надзвичайно важкі, оскільки кожен пункт має бути схвалений всіма країнами-членами одноголосно», — зазначив співрозмовник. За його словами, очікується, що список санкцій буде опубліковано наступного тижня. При цьому дипломат не виключає, що згодом його можуть доповнити. Нагадаємо, після виборів президента, які пройшли у Білорусі 9 серпня,
ЦВК країни заявив, що Олександр Лукашенко нібито набрав 80,08% голосів, тоді як його головний конкурент Світлана Тіхановська всього 10,09%. Читайте також:
Оскал батьки. Нові свідчення розкривають справжній розмах звірств режиму Лукашенка Більшість населення назвало такі результати сфальсифікованими, у зв’язку з чим по всій країні почалися масові акції протесту та зіткненнями з силовиками.Проти активістів застосовувалися водомети, гумові кулі, сльозогінний газ і світлошумові гранати, а пізніше й вогнепальна зброя, внаслідок чого загинули кілька людей.В ОБСЄ звинуватили владу Білорусі у порушенні прав людини, а глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен виступила за введення санкцій проти режиму Лукашенка.Крім того, держави ЄС закликали провести в країні нові вибори.У відповідь на це режим Лукашенка порушив кримінальну справу про «захоплення влади» проти Координаційної ради білоруської опозиції.Незважаючи на це, протести у Білорусі тривають.
