Про це повідомляє пресслужба МЗС Вірменії.
Закордонне відомство заявило, що країна «залишається прихильною мирному врегулюванню нагірнокарабаського конфлікту».
Зазначають, що Вірменія готова працювати з країнами-співголовами Мінської групи ОБСЄ, які можуть виступити посередниками в переговорах про припинення вогню.
Що відбувається у Нагірному Карабаху і який фактор впливу на війну сусідніх країни? У програмі «Ну і тиждень!» про це поговорили із представником Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Володимиром Копчаком.
Володимир Копчак: Війна за Нагірний Карабах між Вірменією і Азербайджаном триває понад 30 років, зараз ми маємо чергову фазу її загострення. Я категорично проти лобових порівнянь між війною за Карабах і війною, наприклад, Росії проти України через анексію Криму та окупацію частини території Донбасу.
Водночас потрібно вивчати досвід усіх конфліктів і розуміти головний висновок з нинішньої ескалації на фронті в районі Карабаху — це те, чого варте союзництво, комфортно-васальна залежність будь-якої країни від Російської Федерації.
Якщо спрощено говорити, то, наприклад, у чому різниця між нами і Карабахом. РФ в нашому Мінському процесі, який вже також, як і карабаський, зайшов у глухий кут, просуває тезу – «нас там нет», щоб сформувати двосторонній формат перемовин між Києвом і нею ж створеними маріонетками —так званими «ЛНР» і «ДНР».
В Карабаху принципова різниця у тому, що є дві сторони протистояння – це Вірменія і Азербайджан, і для Кремля страшним сном є, якщо раптом зараз Баку і Єреван почнуть розмовляти напрямку без посередництва Москви. Протягом останніх 30 років Москва все робила для того, щоб цього не відбулося, і нинішні бойові дії є наслідком тих процесів, про які я кажу.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
