Вибори в «країні небесних гір» запустили хвилю силових захоплень високих кабінетів і видобувних підприємств
Ситуацію, що виникла в Киргизстані, аналітики порівнюють ыз дитячою грою «Цар гори»: вчора політичні аутсайдери раптово опинилися на верхівці влади, але вже завтра їх, мабуть, знову зіштовхнуть вниз. Країну охоплюють заворушення, які загрожують перетворитися на громадянську війну між кланами півночі й півдня.
Невеликий 6,3-мільйонний Киргизстан називають «островом демократії» в Центральній Азії. Політичним партіям надано набагато більше свобод у цій країні, ніж в сусідніх з нею авторитарних державах –Казахстані, Узбекистані, Таджикистані і Китаї.
У проведених 4 жовтня виборах у 120-місцевий парламент Киргизстану брало участь 16 партій. Підрахунок голосів очікувано показав упевнену перемогу двох дружніх президенту політсил «Бірімдік» і «Мекен Киргизстан». Крім них, до парламенту «протиснулися» дві центристські й одна опозиційна партія «Мекенчіл», яким ледь вдалося для проходження подолати 7% -ний бар'єр. Такий підсумок виборів призвів до масових протестів.
Партії, що перемогли, занадто провладні
Політичні коментатори задовго до виборів попереджали про те, що «Бірімдік» і «Мекен Киргизстан» здобудуть домінувальну перемогу. Ця очікувана подія викликала лютий багатотисячний протест з тієї причини, що дві перемогли політсили не мають істотних ідеологічних відмінностей і сильно пов'язані з великими фігурами з правлячої еліти.
«Бірімдік» в Киргизстані асоціюють із президентом країни Сооронбаем Жеенбековим, брат якого теж у списку цієї партії. А «Мекен Киргизстан» – з ексзаступником голови митної служби країни Райимбеком Матраїмовим, якого підозрюють у вивезенні з країни $700 млн.
«Останніми роками Киргизію потрясали безперервні корупційні скандали. Невдоволення людей наростало й накопичувалося. На тлі пандемії COVID-19, пік якої в країні був зазначений у липні, популярність президента Жеенбекова різко знизилася. У Киргизстані зафіксований один із найвищих у світі показників смертності на одиницю населення від COVID-19, а карантин відсік п'яту частину бюджету. Громадянське суспільство звинувачує уряд у бездіяльності,
і деякі навіть вимагали оголосити імпічмент президенту. Все це пояснює, чому заклики опозиції до змін отримали симпатизуючу аудиторію», – пояснює причину протестів киргизька журналістка Айгер Тургунбаева.
Опозиційні партії об'єдналися і виступили одним фронтом
Відразу після голосування 4 жовтня всі 11 політсил, які не пройшли в киргизький парламент, підняли гул обурення. Вони оголосили вибори недійсними, звинувативши владу у вкидання бюлетенів і підкупи виборців.
Днем 5 жовтня в центрі киргизької столиці Бішкек близько тисячі представників опозиційних партій «Республіка», «Ата-Мекен», «Бутун Киргизстан», «Бір Бол» і «Замандаш» влаштували спільну акцію протесту. За даними ЗМІ, до ночі на 6 жовтня мітинг розрісся до 5000 людей, і мирних демонстрантів змінили бунтівники.
Натовп здійснив стрімкий переворот
Те, що ось уже два місяці не може зробити опозиція в Білорусії, за лічені години здіснала відносно невелика група бунтівників у Киргизстані. Увечері 5 жовтня міліція відігнала натовп демонстрантів, які стягли до будівлі парламенту в Бішкеку і почали ламати ворота.
Це тільки розлютило мітингувальників, які влаштували в столиці «ніч хаосу».
Бунтівники спонтанно об'єднувалися в групи в різних районах міста і вступали в запеклі сутички з силовиками. До ранку демонстранти з камінням і коктейлями Молотова придушили опір міліції, яка намагалася стримати їх водометами, гумовими кулями, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами.
За даними киргизького МОЗ, у зіткненнях у Бішкеку постраждало й потрапило до лікарні 768людей, 218 постраждалих були госпіталізовано, з них семеро потрапило в реанімацію, а один 19-річний демонстрант загинув .
Коли приблизно о 4:00 протестувальники здійснили повторний штурм киргизького «Білого дому», охорона вважала за краще здати його без опору. Так само легко і швидко демонстранти захопили мерію Бішкека і інші урядові будівлі, зокрема, слідчий ізолятор Держкомітету нацбезпеки, з якого був випущений колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв, заарештований влітку 2019 року за підозрою в корупції.
Уже вранці 6 жовтня чинний президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков виконав головну вимогу протестувальників,
погодившись анулювати результати парламентських виборів, а Центральна виборча комісія затвердила це рішення, пообіцявши призначити нові вибори протягом двох тижнів і провести їх у 60-денний строк.
Ситуація до болю схожа на дві киргизькі революції 2005-го і 2010 років
Штурм уряду розгніваним натовпом – не новина для Киргизстану. За останні 15 років країна пережила дві революції, під час яких у 2005 році народні маси скинули режим президента Аскара Акаєва, а в 2010-му відсторонили від влади політичне угруповання Курманбека Бакієва.
Експерти вказують на сумні подібності подій минулих років із нинішньою ситуацією. І 2005 року, і 2010-го біля керма перебували впливові політичні партії, які домінували на виборах. Щоразу головною причиною невдоволення ставали кумівство й корупція на верхівці влади.
«Киргизька нація переживає «дежавю»-революцію. Сооронбай Жеенбеков після перемоги на президентських виборах 2017 року обіцяв не йти стопами двох повалених президентів Киргизстану, але він повторив усі помилки своїх попередників: вибори підтасовувалися, опозиція придушувалася,
а члени президентської сім'ї виявлялися тісно залучені в політику і бізнес», – зазначає видання The Diplomat.
Чиновники влаштували «парад відставок»
Новина про захоплення урядових будівель 6 жовтня в Киргизії запустила хвилю звільнень держслужбовців. У відставку за власним бажанням пішов прем'єр-міністр країни Кубатбек Боронов, а також спікер парламенту, мер Бішкека, мер другого за величиною міста Ош і губернатори більшості областей.
На звільнені високі крісла намагаються сісти по декілька людей
Киргизькі опозиціонери сформували кілька координаційних рад, які намагаються взяти політичну ситуацію під контроль. Це посилило хаос. У мережі поширилося відео, бійки, що виникла біля входу в будинок уряду, між прихильниками двох тимчасових прем'єр-міністрів, призначених різними координаційними радами.
Спочатку посаду голови уряду обійняв колишній депутат Садир Жапаров, якого 6 жовтня бунтівники повернули до Бішкеку з виправної колонії в селі Молдовановка. Він був засуджений у 2018-му на 11 з половиною років за організацію мітингу в 2013-му й захоплення в заручники тодішнього губернатора Емілбека Каптагаєва.
Трохи пізніше на мітингу на центральній площі Бішкека тимчасовим прем'єр-міністром оголосив себе ще один опозиціонер Тілек Токтогазієв, який представляє партію «Ата-Мекена» і якого підтримує, за його словами, народна рада.
У сторін політичного конфлікту мало відмінностей
Експерти зазначають, що киргизькі опозиціонери мало чим відрізняються від тих представників режиму, у яких вони відбирають владу. Тоді як протести в інших пострадянських країнах проходять під антиросійськими гаслами, в Киргизстані по різні боки конфлікту перебувають політики, які хочуть зміцнювати зв'язки з Москвою.
Примітно, що чинний президент Сооронбай Жеенбеков і експрезидент Алмазбек Атамбаєв, який став символом нової опозиції, члени тієї ж партії «соціал-демократів», всередині якої між ними стався розкол.
На виборах 2017 року Атамбаєв підтримав Жеенбекова й допоміг йому стати президентом. Але потім у лавах «соціал-демократів» стався розкол, і новий глава держави почав переслідувати команду попередника.
Відбуваються грабежі підприємств
Наслідком вакууму влади, як повідомляє киргизьке агентство 24.kg, стала серія нападів озброєних груп на золотодобувні й вугільні родовища країни. Зокрема, на території підприємства «Джеруй» 6 жовтня невідомі розграбували склад і підпалили будівлю золотоізвлекательної фабрики. Була, зокрема, здійснена спроба захоплення афінажного заводу в Кара-Балті й вугільного родовища Кара-Кече .
