Від 5 жовтня у столиці Киргизстану Бішкеці та інших містах країни тривають протести проти результатів парламентських виборів та чинної влади.
Внаслідок масових заворушень постраждала щонайменше тисяча людей, а один із мітингувальників загинув.
На четвертий день народного повстання події у Киргизстані вже називають "третьою революцією". Попри визнання результатів парламентських виборів недійсними, ситуація в країні залишається напруженою, а між політичними силами розгорнулася справжня боротьба за владу.
ua розповідає, що відомо станом на вечір п'ятниці, 9 серпня.
"Ми, як в Україні, розпочнемо Майдан"
Масові протести у Киргизстані спалахнули увечері в понеділок, 5 жовтня. Це сталося після оприлюднення попередніх результатів виборів до Жогорку Кенеш, згідно з якими 7-відсотковий бар'єр подолали чотири партії з 16. Це провладні "Бірімдік" і "Мекеним Киргизстан", а також центристська "Киргизстан" і опозиційна "Бутун Киргизстан".
Близько шести тисяч людей вийшли на площу Ала-Тоо в Бішкеку із вимогою анулювати результати виборів, які вони вважали "сфальсифікованими на користь провладних партій".
У мітингу, зокрема, взяли участь прихильники тих опозиційних партій, які набрали найменшу кількість голосів.
Незабаром кандидат від "Ата Мекена" Рискелді Момбеков заявив з трибуни, що до протестів приєднаються люди з інших міст країни. "Ми ставимо юрти в Таласі. Ми, як в Україні, розпочнемо Майдан. Шановні бішкекчани, якщо ви сидите вдома і дивитеся мітинг, не сидіть, приходьте сюди на площу", - закликав він.
Перші сутички та повідомлення про постраждалих
Мітингувальники закидали правоохоронців камінням, а ті, у відповідь, застосували гумові кулі, сльозогінний газ та світлошумові гранати. Спершу силовикам вдалося зачистити центральну площу, однак, вночі протести поновилися з новою силою. Під натиском опозиціонерів поліція відступила.
Протестувальники захопили парламент та адміністрацію президента і підпалили їх. Із СІЗО Держкомітету нацбезпеки звільнили експрезидента країни Алмазбека Атамбаєва та ще низку колишніх високопосадовців, зокрема експрем'єра Жанторо Сатибалдієва та колишнього глави апарату президента Фарида Ніязова.
Наступного дня їх звільнили зі СІЗО вже за рішенням суду.
Загалом у першу ніч протестів за меддопомогою звернулися 590 громадян, а один із протестувальників, 19-річний Умутбек Алтинбек уулу, отримав травми, несумісні з життям.
Наступного дня Центрвиборчком Киргизстану офіційно визнав результати парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, недійсними. Втім, протести продовжилися.
Нині кількість постраждалих внаслідок заворушень перевищує тисячу.
Повторні вибори та реакція влади
Уже відомо, що ЦВК Киргизстану повинна призначити повторні парламентські вибори до 6 листопада. Водночас лідери політоб'єднань закликають вжити заходів щодо партій "Бірімдік", "Мекеним Киргизстан" і "Киргизстан" через нібито численні порушення під час голосування.
Тим часом високопосадовці на тлі масових протестів йдуть у відставку. Зокрема, 9 жовтня президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав указ про відставку уряду і прем'єр-міністра країни Кубатбека Боронова. Також із посади звільнено Орозбека Опумбаєва, який очолював Держкомітет із нацбезпеки.
Сам Жеенбеков також заявив про готовність піти з поста президента після того, як країна стане на шлях законності.
За його словами, політична ситуація в країні досягла критичної точки.
Зазначимо, що цього тижня парламент країни проголосував за те, щоби після відставки прем'єр-міністра Кубатбека Боронова призначити його наступником колишнього депутата Садира Жапарова, який до початку мітингів відбував покарання у виправній колонії у справі про захоплення заручників у 2013 році під час мітингу в Іссик-Кульській області.
Водночас Азіз Суракматов, який у перші дні протестів подав у відставку за власним бажанням, знову очолив посаду мера Бішкека. Зазначимо, що першу ніч протестів повідомлялося про те, що будівлю муніципалітету столиці зайняли невідомі особи, які призначили "народного" мера Жоошбека Коеналієва. Сам він, коментуючи подію журналістам, сказав, що його призначення має узаконити міський горкенеш, на що потрібен час.
9 жовтня колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв вперше з'явився на публіці після звільнення зі СІЗО. Під час виступу перед прихильниками Атамбаєв назвав події в країні "третьої революцією".
Зазначимо, що перша так звана "тюльпанова" революція відбулася у Киргизстані у 2005 році,
коли з посади змістили очільника країни Аскара Акаєва. Наступна революція почалася у 2010 році - тоді пішов Курманбек Бакієв.
Замах на експрезидента
9 жовтня протести у Бішкеці спалахнули із новою силою. Як повідомляє "Радио Азаттык", невідомі зірвали мітинг прихильників колишнього президента Алмазбека Атамбаєва, Омурбека Бабанова та низки інших політиків, які вимагали зборів депутатів парламенту для обрання легітимного прем'єр-міністра.
Під час виступу політиків на площу підійшли невідомі особи, які, попередньо, є прихильниками політика Садиров Жапарова. Відбулася штовханина, люди почали кидати каміння та пластикові пляшки. Незабаром почалася стрілянина.
Водночас радниця експрезидента Кундуз Жолдубаєвої повідомила про замах на Алмазбека Атамбаєва. Сам він розповів, що його автомобіль обстріляли бойовими патронами. Увечері 9 жовтня президент Киргизстану своїм указом запровадив на території міста Бішкек режим надзвичайного стану. У столицю вводять війська.
Реакція ззовні
Європейський Союз звернувся до всіх політичних сил Киргизстану із закликом врегулювати свої розбіжності мирним шляхом.
Занепокоєння також висловили в Організації Об'єднаних Націй. "Ми наполегливо закликаємо Киргизстан керуватися законом, проявляти стриманість та утримуватися від насильства", - заявив речник ООН Стефан Дюжаррік.
Зі свого боку США закликали сусідів та міжнародних партнерів Киргизстану утриматися від порушення суверенітету країни, а також закликали мітингувальників утриматися від насильства.
Водночас президент РФ Володимир Путін також висловив надію на мирне врегулювання політичної кризи в Киргизстані, зазначивши, що Москва розраховує після врегулювання ситуації "продовжити реалізацію всіх загальних планів".
Тим часом президент Білорусі Олександр Лукашенко вважає непрофесійним порівняння політичної ситуації в Білорусі з подіями в Киргизстані. "Останнім часом прийнято порівнювати події в Білорусі (невдалий переворот) з "успішним" переворотом у Киргизстані. Мушу зауважити, що це абсолютно непрофесійне порівняння, і нам не слід проводити тут паралелі", — заявив глава держави.
