У столиці Мʼянмі Янгоні не менш як дві тисячі людей вийшли на акцію протесту проти військових, які влаштували військовий переворот. Окрім цього, люди незадоволені тим, що їм заблокували соціальні мережі — Facebook, Instagram та Twitter, а мобільний звʼязок працює з перебоями.Про це повідомляє BBC.Люди скандували, що не хочуть військової диктатури. Один з протестувальників заявив, що вони будуть рухатись вперед, поки не добʼються демократії. Демонстрації також відбуваються у містах Мауламін і Мандалай.
Багато хто тримав фотографії затриманої лідерки Аунг Сан Су Чжі та був одягнений у червоний колір — колір її партії.
Як повідомляє кореспондент BBC в Південно-Східній Азії Джонатан Хед, військова влада поки не розганяє демонстрації непокори, але припускає, що незабаром це почнуть робити. Проте наразі вони уникають прямого зіткнення з протестувальниками.Фактична лідерка країни Аун Сан Су Чжі та старші лідери її Національної ліги за демократію (НЛД) перебувають під домашнім арештом відтоді, як армія взяла під свій контроль уряд і оголосила надзвичайний стан на рік.
Правозахисні групи розкритикували відключення Інтернету, закликаючи відновити звʼязок. Amnesty International заявила, що відключення електроенергії було «огидним і безрозсудним», і попередила, що це може поставити під людей ризику порушення прав людини.Спеціальний доповідач ООН по Мʼянмі Томас Ендрюс сказав: «Генерали зараз намагаються паралізувати громадянський рух опору — і тримати зовнішній світ в невіданні — перекривши практично весь доступ в Інтернет».Що сталось у Мʼянмі?У листопаді 2020 року в М’янмі відбулися парламентські вибори, на яких перемогла партія президента Аун Сан Су Чжі. Однак військові не визнавали їхніх результатів і заявляли про фальсифікацію. 1 лютого 2021 року військові здійснили держпереворот і оголосили, що влада переходить у руки головнокомандувача Збройних сил Мін Аун Хлаїнга. Віцепрезидент Мʼїн Шве призначений виконувачем обовʼязків президента. Аун Сан Су Чжі затримали — їй загрожує 2 роки вʼязниці. Президент Він Мʼїн також арештований.Мʼянма — це країна з 54-мільйонним населенням, що межує з Бангладеш, Індією, Китаєм, Таїландом і Лаосом.
З 1962 по 2011 рік нею прямо або побічно управляв репресивний військовий уряд, що призвело до міжнародного засудження і санкцій.Аунг Сан Су Чжі роками виступала за демократичні реформи. Поступова лібералізація почалася у 2010 році, хоча військові все ще зберігали значний вплив. Уряд на чолі з Су Чжі прийшов до влади після вільних виборів в 2015 році. Однак у 2016 році вона зіткнулася з проблемою рохінджа — мусульманського народу, який розмовляє мовою, близькою до бенгальської і компактно проживає в штаті Ракхайн (Аракан). У 2017 році сепаратисти з «Армії порятунку Аракан рохіндж» напали на кілька поліцейських відділків. Армія Мʼянми відповіла на це репресіями — на думку міжнародної спільноти та правозахисників, неспівмірно жорстокими. Кілька сотень тисяч рохінджа тікали в сусідній Бангладеш. Після цього стався розкол між Су Чжі та її міжнародними прихильниками, адже вона відмовилась засудити репресії або схарактеризувати це як етнічну чистку.
