Про це пише BBC та Reuters.
Урядовець Гаїті Матіас П'єр заявив, що питання про допомогу США підіймали під час розмови між тимчасовим прем'єр-міністром Клодом Жозефом і держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Однак, представник адміністрації США відповів, що «наразі не планується надавати військову допомогу». Влада Гаїті також направила запити про відправлення іноземних військових до країни до посольства США та офісу ООН.
У ньому чиновники зазначали, що ключова інфраструктура країни ㅡ порт, аеропорт та енергетична інфраструктура ㅡ можуть бути під загрозою.
Окрім того, у країні хочуть посилити безпеку для призначення виборів нового президента країни.
Хоча США не будуть надавати своїх військових, там пообіцяли відправити на Гаїті співробітників ФБР і Міністерства внутрішньої безпеки для допомоги в розслідуванні.
Політична місія ООН в Гаїті наразі вивчає лист з Гаїті. Представник ООН Хосе Луїс Діас зауважив, що за будь-яких обставин відправлення військ буде питанням Ради безпеки ООН. Що передувало?
Уночі 7 липня на Гаїті у своїй резиденції був убитий президент країни Жовенель Моїз.
Невідомі штурмували його резиденцію приблизно о першій ночі за місцевим часом (08:00 за Києвом). Вони пробралися у будинок і застрелили Моїза.
Наразі правоохоронці у Гаїті визначили 28 людей, що можуть бути причетними до вбивства президента: 26 колумбійців та двоє громадян США гаїтянського походження. Так, 17 людей затримані, ще 8 переховуються від слідства, та кількох підозрюваних застрелили під час перестрілки з поліцією.
У Колумбії підтвердили, що деякі із затриманих є колишніми військовими. У США, своєю чергою, не змогли підтвердити, чи був затриманий хтось із громадян країни.
Прем'єр Гаїті Клод Жозеф заявив, що тимчасово виконуватиме обов'язки президента. Він оголосив у країні «стан облоги». Це означає, що всі кордони будуть закритими, а також тимчасово вводяться окремі положення воєнного стану. Наприклад, військові та національна поліція Гаїті отримають розширені повноваження.
53-річний Жовенель Моїз був при владі з лютого 2017 року — після того, як його попередник Мішель Мартеллі пішов у відставку.
Моїза звинувачували в корупції та організації нападів на опонентів; його перебування при владі позначилося постійними антиурядовими протестами.
