Рівно через рік після того, як білоруський диктатор Олександр Лукашенко в серпні 2020 року сфальсифікував президентські вибори у своїй країні, США, Великобританія і ЄС ввели нові санкції проти його оточення, пов’язаних з ним компаній і (як зробили Великобританія і ЄС) суверенного боргу Білорусі. Це широко віталося як довгоочікувана і скоординована реакція на беззаконня й агресивну поведінку Лукашенка протягом останніх 12 місяців, яке включало тюремне ув’язнення і тортури лідерів опозиції ймовірне вбивство дисидента в Києві, примус до посадки комерційного пасажирського літака, щоб заарештувати опозиційного журналіста, який летів на ньому, та багато іншого.
Але всього два дні по тому МВФ виділив Білорусі близько $910 млн у вигляді коштів спеціальних прав запозичення (СПЗ), які не є готівкою, але можуть бути конвертовані в готівку. Виплата була давно запланована і призначалася всім членам МВФ. Це не була спроба МВФ послабити санкції. Але повідомлення все-таки приголомшило.
Новини про виділення коштів МВФ викликали стурбованість серед білоруської демократичної опозиції і серед тих,
хто підтримує її, вклюно з Конгресом США. Багато хто почав задавати конкретні питання щодо послідовності політики. Все ускладнюється тим, що, в той час як СПЗ МВФ був призначений для підтримки урядів у боротьбі з пандемією COVID-19, Лукашенко також «прославився» в цій сфері, раніше заявивши, що чарка горілки і їзда на тракторі є ідеальними способами боротьби з глобальною пандемією.
МВФ тривалий час чинив опір нав’язуванню своїм членам умов у сфері прав людини, але він розглядає корупцію та інші питання, пов’язані зі здатністю країни продуктивно використовувати кошти МВФ. При цьому Америка, будучи найбільшим стейкхолдером МВФ протягом десятиліть, включає питання управління і верховенства права при розгляді підтримки з боку МВФ, наприклад, за допомогою резервних угод щодо конкретних країн.
Відповідаючи на запитання про виділення СПЗ для Білорусі (що відрізняється від умовної й погодженої резервної угоди), офіційні особи адміністрації Байдена в приватному порядку висловили співчуття справі білоруської демократії, але наполягали на тому, що проблема СПЗ для режиму Лукашенка може бути вирішена тільки шляхом відкликання визнання.
МВФ і його демократичні творці повинні спільно вирішити проблему БілорусіРобить це ще більш непослідовним те, що, користуючись підтримкою США при адміністрації Трампа, МВФ призупинив допомогу, зокрема СПЗ, призначену для режиму Мадуро в Венесуелі, ґрунтуючись на сумнівах у тому, чи був Мадуро законним лідером країни. Ситуація в Венесуелі і Білорусі, звичайно ж, не ідентична, але досить схожа, тому відмінність у підходах і викликає подив.
Якщо адміністрація Байдена розглядає підтримку демократії як основу своєї зовнішньої політики, їй необхідно знайти спосіб допомогти підходу МВФ до Білорусі в розумній мірі відповідати політиці США, ЄС, Великобританії та інших основних зацікавлених сторін МВФ. Це може бути складно, але саме за це політики високого рівня отримують великі посади і звання.
По-перше, США і ключові союзні уряди можуть діяти скоординовано, щоб не дозволити Лукашенку конвертувати СПЗ у тверду валюту. Це означає, що ні долара, ні фунта, ні євро, ні ієни не давати за СПЗ Лукашенку.
По-друге, вони можуть звернутися до китайців і закликати Пекін зробити те ж саме.
Це єдині валюти, в які можна конвертувати СПЗ. Малоймовірно, що китайці відгукнуться на заклики, засновані на стурбованості з приводу порушень прав людини Лукашенком або навіть ймовірного вбивства дисидентів за кордоном, але слід докласти зусиль. Спостерігачі МВФ кажуть мені, що Китай не має звичаю обмінювати СПЗ на юань. До того ж обмін СПЗ на юань не так цінний для Лукашенка.
Ці кроки можуть обмежити можливість Лукашенка використовувати СПЗ. Але США і їхні союзники можуть спробувати піти далі. Важливий крок — це припинення визнання режиму. Це висока планка. У такому контексті визнання — це не знак схвалення, а визнання того, що уряд фактично керує суверенною країною. Такий крок був би дорогим, бо Лукашенко, ймовірно, вислав би дипломатів, що залишилися, з будь-якої країни, яка відмовилася б від визнання. Навіть за несприятливих обставин корисно мати присутність всередині такої країни. Але, слідуючи схожому прецеденту в Венесуелі, це крок, який США і їхні головні союзники, можливо, захочуть зробити у відповідь на все більш беззаконну поведінку білоруського диктатора.
