Першою війська в Казахстан відправила Росія Слідом за нею — Вірменія та Білорусь Влада Киргизстану заявила, що війська цієї країни не братимуть участі в придушенні протестів і можуть бути задіяні лише для охорони стратегічних об'єктів. Таджикистан вирішив відправити близько 200 військових.
Поліція Алмати повідомила про загибель десятків протестувальників під час спроби штурму адміністративних будівель та місцевого Департаменту поліції. Точна кількість загиблих протестувальників невідома. За даними МОЗ Казахстану, під час протестів постраждало близько тисячі осіб з яких 400 госпіталізовано, а 62 перебувають у реанімації.
У комендатурі Алмати заявили, що загинуло 12 співробітників правоохоронних органів.
У місті затримали вже близько 2 тисяч протестувальників.
Зіткнення протестувальників із силовиками продовжуються.
НВ зібрав коментарі аналітиків про протести в Казахстані, їх значення для Росії та Китаю і відправлення туди військ ОДКБ.
Атака на еліту
Читайте також:
New York Times пише, що «повстання» в Казахстані почалося як протести проти підвищення цін на пальне, але потім переросло в «повномасштабну атаку на казахстанську еліту, що вкорінилася, яку багато хто називає автократичною та корумпованою».
«Казахстан з населенням 19 мільйонів осіб, безумовно, є найбагатшою країною в Центральній Азії з ВВП на душу населення в 27 тисяч доларів і більш ніж 35 мільярдами доларів резервів, однак для країни все одно виявилося можливим зануритися в хаос за лічені дні», — йдеться у матеріалі.
За словами правозахисника, який брав участь у протестах в Актау, Мухтара Умбетова, хоча заворушення могли бути спровоковані невдоволенням, пов'язаним з економікою та пандемією, основною причиною стала відсутність демократичних процесів. Він наголосив, що уряд Казахстану «усунув всі законні способи участі в політиці».
«У людей немає політичних посередників, які б вирішували проблеми, що існують в країні», — заявив Умбетов NYT по телефону.
Однією з вимог протестувальників є прямі вибори регіональних лідерів Казахстану замість нинішньої системи президентських призначень.
Він додав, що в країні, де середня зарплата становить $570 на місяць, і багато хто заробляє значно менше, не можна скидати з рахунків невдоволення економікою.
Читайте також:
Заповідник авторитаризму імені Назарбаєва. Чому Казахстан — одна з найневільніших пострадянських країн і що так обурило її громадян «Казахстан багатий, але його природні ресурси працюють не на користь усіх, вони працюють на користь невеликої групи людей», — каже правозахисник.
Видання зазначає, що протестувальники вимагали відмови від влади колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який пішов з посади президента у 2019 році, але зберігав свій вплив на те, що відбувається в країні. При цьому Назарбаєв не брав участі у боротьбі влади з протестами, залишивши її своєму наступнику Токаєву.
Відсутність будь-яких заяв Назарбаєва підкреслює і Washington Post.
«Назарбаєва, який правив майже три десятиліття, перш ніж піти у відставку в 2019 році, цього тижня ніхто не бачив і нічого не чув», — йдеться у статті видання.
«Невдоволення накопичувалося протягом багатьох років, і з відставкою Назарбаєва у 2019 році люди відчули обіцянку змін і почали домагатися змін у різний спосіб»,
— пояснює Наргіс Касенова, експерт з Центральної Азії з Гарвардського університету. За її словами, були згадки про Казахську весну.
Те, як демонстрації «сприймаються і сприйматимуться політичними елітами… визначить траєкторію» для Назарбаєва, сказала Касенова, додавши, що він залишається «центральним елементом системи».
The Guardian наголошує, що більша частина гніву протестувальників спрямована на Назарбаєва.
Читайте також:
В Алмати проводять силову операцію, затримано 2 тис. осіб, перші війська ОДКБ прибули в Казахстан — онлайн «Влада намагається (зробити — ред.) все, щоб заспокоїти ситуацію, обіцяють і погрожують, але поки що це не працює, — сказав політолог з Алмати Досим Сатпаєв, — Імітації діалогу будуть, по суті, режим відповість силою, тому що у них немає інших інструментів».
«Назарбаєв та його родина монополізували всі сектори, від банківської справи до доріг та газу. Ці протести пов'язані із корупцією. Все почалося з підвищення цін на газ, але справжня причина протестів — погані умови життя людей, високі ціни, безробіття, корупція», — сказала Guardian 55-річна Зауреш Шекенова,
яка протестує з неділі в Жанаозені.
За словами активіста руху громадянського суспільства Oyan, Qazaqstan! (прокидайся, Казахстан! — ред.) Дархана Шаріпова, «люди втомилися від корупції та кумівства, а влада не слухає людей».
«Ми хочемо, щоб президент Токаєв провів справжні політичні реформи або пішов і провів чесні вибори», — сказав Шаріпов.
Guardian пише, що зачистка в політиці Казахстану протягом багатьох років призвела до того, що чільних діячів опозиції, навколо яких міг би об'єднатися протестний рух, немає і протести здаються значною мірою безцільними.
«Є деякі місцеві фігури, але ніхто не зможе об’єднати сили по всій країні, хоча з часом вони можуть з’явитися», — сказав Сатпаєв.
Значення протестів у Казахстані для Росії та України
Читайте також:
Повалений памʼятник Назарбаєву та сотні силовиків. 10 фото з Казахстану, де проходять найбільші за роки незалежності протести Іноземні ЗМІ зазначають, що протести в Казахстані — вже третє повстання проти авторитарної орієнтованої на Кремль влади після Революції Гідності в Україні у 2014 році та продемократичних протестів у Білорусі у 2020 році.
За словами московського експерта із центральної Азії Аркадія Дубнова, протести є попереджувальним сигналом для Кремля. Він охарактеризував уряд у Казахстані як «зменшену копію російського».
«Немає сумнівів у тому, що Кремль не хотів би бачити приклад того, як такий режим починає вести переговори з опозицією і поступається її вимогам», — наголосив Дубнов.
NYT пише, що час масштабних протестів у Казахстані особливо незручний для президента Росії Володимира Путіна, «який сподівається використати три зустрічі із західними делегаціями наступного тижня, щоб переглянути угоди про міжнародну безпеку після закінчення холодної війни щодо України та того, що Росія вважає своєю сферою впливу у Східній Європі та Центральній Азії».
Читайте також:
Військовий альянс Москви. Що таке ОДКБ, коли й навіщо створили цю організацію — головні факти Видання нагадує, що Росія здійснила військове втручання в Україну в 2014 році, Кремль також запропонував підтримку білоруському диктатору Олександру Лукашенку, який жорстоко придушив мирні протести проти свого автократичного правління в 2020 році.
«Миротворчі» сили Кремля зараз розміщені у Придністров'ї, на спірній території Нагірного Карабаху та Грузії. Також Кремль підтримує російських сепаратистів на сході України.
Washington Post нагадує, що в Казахстані знаходиться орендований Росією космодром Байконур і близько п'ятої частини населення Казахстану складають етнічні росіяни.
«У минулому Москва направляла „миротворців“ до країн, які, як побоюється президент Володимир Путін, зійшли з його політичної орбіти. Лідери Грузії, Молдови та України раніше скаржилися, що такі війська підтримують проросійські сепаратистські сили», — йдеться у статті.
При цьому зазначається, що з огляду на зосередження близько 100 тисяч російських військових біля кордону з Україною відправити навіть відносно невеликий контингент військ до Казахстану для Москви зараз особливо складно.
Читайте також:
Тімоті Еш
Сім страхів Путіна. Що змінили протести у Казахстані?
За словами воєнного експерта Роба Лі, який спеціалізується на Росії, який є науковим співробітником Інституту досліджень зовнішньої політики у Філадельфії, російські військові частини,
дислоковані в Сибіру та на Уралі, недалеко від Казахстану, були «майже повністю» були переведені на позиції поблизу України та Білорусі.
«У Росії все ще є багато підрозділів, які вона може розгорнути у разі потреби, але ви не захочете розпочинати конфлікт з Україною прямо зараз, коли ситуація в Казахстані настільки невизначена, — зазначив Лі у Twitter, — Війни за своєю природою непередбачувані, і ситуація для Росії лише ускладнилася».
— Rob Lee (@RALee85) January 5, 2022Guardian пише, що «події в Казахстані відбуваються в той час, коли вся увага прикута до можливого вторгнення Росії в Україну». Видання нагадує, що Казахстан є частиною економічного союзу з Росією і ці дві країни мають протяжний кордон.
Також у матеріалі йдеться, що поки що неясно, скільки військ направить ОДКБ і як довго вони залишаться в країні. Російський депутат Леонід Калашніков сказав Інтерфаксу, що війська залишатимуться «доки президент Казахстану вважає це необхідним». За його словами, в основному вони займатимуться захистом «інфраструктури» в країні.
Значення протестів у Казахстані для Китаю
Читайте також:
Сергій Фурса
Бліцкриг Путіна. Що відбулося у Казахстані
Китай, який має сухопутний кордон із Казахстаном, також зіштовхнеться з проблемами через масові протести в цій країні, пише WP. Пекін збільшив обсяг інвестицій в енергетичний сектор Казахстану в межах своєї амбітної ініціативи «Один пояс, один шлях» .
Правоцентристський аналітичний центр American Enterprise Institute оцінює китайські інвестиційні та будівельні проекти в Казахстані в період з 2005 до 2021 року у понад $34 мільярди.
3 січня президент Китаю Сі Цзіньпін направив вітальне послання Назарбаєву та Токаєву у зв'язку з 30-річчям дипломатичних відносин двох країн, назвавши Назарбаєва «старим другом», пише WP з посиланням на китайські державні документи. Лідер Китаю заявив, що хоче співпрацювати із двома лідерами Казахстану для розширення стратегічних зв'язків між їхніми країнами.
Читайте також:
«Погаласували — і досить». Лукашенко порадив протестувальникам у Казахстані стати навколішки перед військовими Впливовий китайський націоналістичний оглядач Ху Сіцзінь заявив, що заворушення у Казахстані нагадують «кольорову революцію»,
маючи на увазі масові протести в Україні та в Грузії на початку 2000-х, які скинули проросійських лідерів.
Російські коментатори описують демонстрації як спровоковані західними агентами.
«Тригером [протестів] є погіршення економічних та житлових умов. Саме тут Захід хоче завдати удару, щоб дестабілізувати Росію та Китай, — написав Ху Сицзінь у соціальних мережах, не надавши жодних доказів, — Росія та Китай не дозволять Америці та Заходу підштовхнути Казахстан до безодні затяжних потрясінь».
Проблема для інших іноземних інвесторівІноземні компанії, такі як ExxonMobil та Chevron, інвестували десятки мільярдів доларів у західний Казахстан, де почалися протести. Нестабільність у країні є для них серйозною проблемою.
Читайте також:
Курс біткоїну впав на тлі протестів у Казахстані. Як це пов’язано? Консорціум під керівництвом Chevron знаходиться в процесі реалізації проєкту зі збільшення видобутку на наземному нафтовому родовищі Тенгіз, вартість якого оцінюється в 37 мільярдів доларів, що на сьогодні є одним із найбільших у світі вкладень в енергетику.
