За кордоном

Вірменія відправила до Казахстану 100 військових у складі сил ОДКБ

7 січ•NV

Про це повідомилиу Міноборони країни.

Зазначається, що військовослужбовців відправили на обмежений термін.

Під час місії підрозділ вірменських збройних сил, який в ОДКБ називають «миротворчим», виконуватиме функції з охорони виключно стратегічних будівель та інфраструктур.

Міноборони Вірменії

Читайте також:


Військовий альянс Москви. Що таке ОДКБ, коли й навіщо створили цю організацію — головні факти Рада ОДКБ пізно ввечері 5 січня ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення президента країни Касима-Жомарта Токаєва.

Вранці 6 січня секретаріат організації повідомив, що передові підрозділи контингенту вже розпочали виконання завдань у Казахстані

Офіційно завданнями сил ОДКБ у Казахстані є:

  • охорона державних та військових об'єктів
  • сприяння силам правопорядку

Читайте також:

Мають право застосовувати зброю. «Миротворці» ОДКБ пробудуть у Казахстані кілька днів чи тижнів — генсек

Читайте також:


Російські війська вже в Алмати. У Міноборони РФ заявили, що сили ОДКБ захопили аеропорт у найбільшому місті Казахстану Так у країну

прибули перші підрозділи російських військових зі складу сил ОДКБ, які в організації називають «миротворчими». За даними міжнародного розвідувальної спільноти InformNapalm, ці підрозділи РФ брали участь в агресії проти України як під час операції із захоплення та окупації Криму, так і у бойових діях на Донбасі.

Також у країну вилетіла білоруська рота зі 103 повітряно-десантної бригади сил спецоперацій.

Увечері 6 січня уряд Вірменії ухвалив рішення про участь підрозділу своїх збройних сил у військовій операції ОДКБ у Казахстані. 7 січня рішення про приєднання своїх військових до місії було ухвалено у Киргизстані та Таджикистані.

Читайте також:

Ігор Семиволос

Що відбувається у Казахстані

У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників «Старий, йди» — повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва. Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки у 2019 році, залишивши пост президента.

Протести швидко переросли у зіткнення із силовиками. За офіційними даними, десятки людей загинули, понад тисяча постраждали. По всій країні запроваджено режим надзвичайного стану

Президент Касим-Жомарт Токаєв підписав указ про відставку уряду та змінив Нурсултана Назарбаєва на посаді голови Ради безпеки.

Читайте ще