В Узбекистані журналістам та блогерам заборонили висвітлювати протести у Казахстані - ЗМІ

Укрінформ

Про це повідомляє Радіо Озодлик, повідомляє Укрінформ.

Один із блогерів, який говорив з журналістом «Озодлика» на умовах анонімності, сказав, що заборону на висвітлення подій у сусідній країні наклала Служба державної безпеки (СДБ) Узбекистану.

«У нас забороняють публікувати на сайтах відео та аудіозаписи, які надходять з Казахстану, а також повідомлення, щоб ще більше не ускладнювати ситуацію в сусідній республіці. Це неофіційний наказ! Я розмістив на своїх каналах 2-3 відеоролики про мародерство у Казахстані. Але потім мені зателефонували з Агентства інформації та масових комунікацій, попросили видалити ці відеоролики і більше не розміщувати їх. Від нас вимагають не говорити, не показувати і не обговорювати події в Казахстані», – каже блогер.

За його словами, навіть центральні видання, радіо та телеканали в Узбекистані замовчували заворушення в Казахстані.

Співрозмовник з Андижана, який зв'язався з редакцією «Озодлика», повідомив, що співробітники СДБ та дільничний інспектор вимагали у нього письмове пояснення через пости про події в Казахстані.

Ще ряд активістів, відомих в узбецькому сегменті соцмереж, кажуть, що останнім часом їм надходять «погрози» з анонімних профілів, а пости і коментарі про події в Казахстані «зазнають атак».

Узбекистанські блогери, з якими поспілкувався «Озодлик», кажуть, що тема подій у Казахстані бурхливо обговорюється в закритих групах у соцмережах.

Співрозмовник з Узбекистану, який є активним користувачем соцмереж, каже, що напередодні його викликали на «бесіду» в органи внутрішніх справ через пост під назвою «Коли ж прокинуться узбеки?!»

Він каже, що «роз'яснювальна робота» ведеться не лише з тими, хто висвітлює події в Казахстані, а й із тими, хто різко висловлює свою думку і залишає коментарі під постами блогерів.

Видання зазначає, що центральні ЗМІ в Узбекистані дають дозовану інформацію про заворушення в Казахстані.

Редакції «Озодлика» поки що не вдалося зв'язатися з Міністерством внутрішніх справ Узбекистану, щоб отримати інформацію щодо виклику блогерів та журналістів на допит в органи внутрішніх справ.

5 січня Міністерство закордонних справ Узбекистану оприлюднило заяву щодо ситуації в Казахстані, в якій ішлося: «Переконані, що мудрий народ Казахстану зможе не допустити ескалації нестабільності, уникнути насильства та людських жертв».

Тим часом багато користувачів узбецького сегмента соцмереж пов'язують рішення Міністерства народної освіти про продовження зимових канікул студентів та школярів до 24 січня саме з ситуацією в Казахстані.

Під час останніх президентських виборів правозахисна організація «Репортери без кордонів», яка базується в Парижі, відзначала посилення контролю над журналістами та блогерами, а також Інтернетом в Узбекистані. У 2021 році Узбекистан опустився в рейтингу свободи преси, розташувавшись на 157 місці зі 180.

Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області на заході країни). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку по допомогу у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

11 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення у країні військової місії Організації договору колективної безпеки. За його словами, війська ОДКБ буде виведено протягом 10 днів.

Фото: RFE/RL