Що відбувається в Казахстані: адміністрація Байдена проти Путіна

ВізіЯ

Те, що відбувається в Казахстані, - це продовження доктрини В.Путіна щодо розширення російського впливу. Але з іншого боку, це результат надто лояльної та толерантної політики США та ЄС щодо Росії, яка проводить останні 20 років відверто агресивну експансіоністську політику, насамперед стосовно своїх сусідів.

Протягом останніх двох років адміністрація Дж.Байдена, уникаючи конфліктів та конфронтації, дещо послабила позиції США як світового лідера, з яким усі рахуються. Водночас цю роль намагається привласнити собі В.Путін, глава країни, ВВП якої становить 1,65% світової економіки, але яка продовжує успішно шантажувати весь світ ядерною загрозою.

Дві ключові помилки адміністрації Дж.Байдена, допущені виходячи з вельми благородних і миролюбних намірів США в надії на адекватні кроки Кремля у відповідь, дозволили В.Путіну перехопити ініціативу. Це – виведення військ з Афганістану та згода США на добудову «СП-2» задля того, щоб «не посварити європейські країни». І який результат?

Путін із цього виніс лише одне: дії з позиції сили та шантажу дають йому результат. А Європа переконалася, що Путін може вирішити принципово важливі питання, незважаючи на невигідність цього для США. Адже реверансів у відповідь Путін не зробив на адресу США і Байдена.

З приходом до Білого Дому адміністрації Байдена всі навперебій говорили, що Путін спробує США на зуб. І всі очікували, що це буде в Україні: Маріуполь, сухопутний коридор до Криму, вода у Крим, захист російськомовних тощо. Але реально Путін спробував на жорсткість США в Казахстані.

Просто після виведення американських військ з Афганістану та здачі інтересів України у питанні добудови «СП-2», усунення фактичної військової окупації Білорусі, Путін побачив у цьому слабкість Байдена: не бажання загострення відносин. І це дало привід Путіну та його оточенню думати, що йому можна все.

Ось російські війська вже у Казахстані. Як на це відреагувала Європа та США? Ніяк. Тому дуже логічно, що зараз США та НАТО чують від Путіна жорсткий ультиматум: «прибрати НАТО з країн колишнього Варшавського договору та заборонити Україні та Грузії вступати до НАТО». Путін уже командує у Європі? І це невипадково. Йому це дозволили, не відійшовши від колишньої чарівності та енергетичної залежності.

Адже, не заборонивши добудову «СП-2», щоб «не роз'єднати європейські країни», Байден фактично дав шанс Путіну об'єднати ці країни навколо Росії. У всякому разі, побачити у ньому альтернативу США на європейському континенті. А це серйозний стратегічний прорахунок і питання не в українській газотранспортній системі, яку РФ фактично вбила.

Де були при цьому ЦРУ та всі розвідки європейських країн? Які висновки вони зробили із профуканого захоплення Криму, радячи на той час Україні не чинити РФ збройного опору? Занепокоєння захопленням Донбасу? "СП-2"? Казахстан? Хтось далі ми, мабуть, знаємо. Але які країни та регіони проспять та протолерують США та Європа? Адже Путін уже чоботами стукає у двері європейського будинку.