У війні з Україною Росія, як і Радянський Союз у роки Другої світової, втратила величезну кількість танків. Чи здатна російська промисловість, як і радянська у 1940-ті роки, компенсувати ці втрати за рахунок виробництва?
Відповідь на це запитання у своєму матеріалі намагається дати журнал The Economist. Видання нагадує, що сучасні танки набагато складніші й дорожчі, тому використовуються у війні в набагато меншій кількості, аніж 80 років тому. Проте втрати російських танків в Україні все одно величезні: Генштаб ЗСУ повідомляє про знищення 3397 танків OSINT-проект Oryx задокументував щонайменше 1700 підбитих, а Міжнародний інститут стратегічних досліджень повідомляє про знищення приблизно половини довоєнного парку російських танків Т-72Б3 та Т-72Б3М який налічував близько 2000 одиниць та складав основну частину танкових військ Росії.
У 1940-х роках, під час Другої світової війни, радянські заводи були здатні випускати понад 1000 танків на місяць, нагадує The Economist. І хоча Червона Армія втратила у тій війні близько 80 тис. танків, промислова міць СРСР дозволила йому завершити війну з більшою кількістю танків,
ніж Союз мав на початку конфлікту.
Сучасній Росії нарощувати виробництво набагато складніше, констатує видання. Для цього є кілька причин:
- Електроніка у сучасних танках (для нічного бачення, наведення знарядь та багатьох інших функцій) занадто складна. Це уповільнює виробництво і не дозволяє іншим підприємствам легко перейти на виробництво танків, як це було зроблено у СРСР.
- У Росії залишився лише один танковий завод - Уралвагонзавод, величезний комплекс, збудований у 1930-х роках. Проте проблеми фінансового менеджменту та величезні борги уповільнили його модернізацію. "Робітники жартують, що збирають танки вручну", - пише The Economist. За даними Нової газети, зараз завод виробляє лише близько 20 танків на місяць.
Намагаючись закрити ці потреби, Росія збільшила темпи повернення в стрій старих танків, тисячі яких було законсервовано на зберіганні. Сучасні російські танки, такі як Т-90, тепер воюють в Україні поряд з великою кількістю Т-72Б3 — їх було випущено десятиліття тому,
але модернізовано за допомогою [нових] знарядь, динамічного захисту та цифрових засобів зв'язку. Навіть із цими покращеннями старі танки поступаються новим моделям і з меншою ймовірністю здатні витримати удари українських сил, проте вони однаково корисні для армії РФ. За даними російських ЗМІ, Уралвагонзавод відновлює близько 8 таких танків на місяць, а три інші бронетанкові заводи відновлюють близько 17 танків щомісяця. Ще два аналогічні заводи мають бути введені в експлуатацію в найближчі кілька місяців.
Це означає, що хоча Росія може виготовляти лише 20 нових танків на місяць, незабаром вона зможе «розконсервувати» та модернізувати до 90 старих танків щомісяця Проте, згідно з аналізом Oryx, навіть цього буде недостатньо, щоб компенсувати втрати приблизно 150 танків, які Росія втрачає в Україні щомісяця.
Крім того, виробництво та відновлення старих танків може бути утруднено через брак деталей. Особливо не вистачає в Росії напівпровідників — комп'ютерних мікросхем, які відповідають за керування сучасними танками. Єврокомісія стверджує, що Росія використовує чіпи від імпортних посудомийних машин та холодильників у своїй військовій техніці.
У деяких із нещодавно відремонтованих російських танків, які опинилися в Україні, виявили «вінегрет» з обладнання від різних моделей і дефіцит високотехнологічного обладнання (наприклад, не вистачало датчиків швидкості вітру, які дозволяють вести точну стрільбу).
Щоправда, Росія не самотня у своїх проблемах. Україна та її союзники також не мають можливості швидко виготовляти танки, констатує The Economist. Єдиний в Україні танковий завод під Харковом було пошкоджено на початку війни. США, які пообіцяли відправити в Україну 31 танк M1A2 Abrams, мають один завод, здатний виробляти 15 танків на місяць. Виробництво в інших локаціях на Заході також йде повільно, що змушує країни переглядати запаси старих танків для їх передачі Україні.
Проте загалом атакуючі сили використовують більше танків, ніж обороняються. «У міру того, як триває конфлікт, російський [танковий] парк, швидше за все, неухильно скорочуватиметься — як у кількісному, так і якісному відношенні. Цього разу виробництво може його не врятувати», — робить висновок The Economist.
