Проблеми компенсації втрат танків у російського ВПК полягають не лише у відсутності масштабного, серійного виробництва нових ОБТ, але й у відсутності кваліфікованих кадрів, а також розширення ліній… не стільки виробництва, скільки відновлення танків після зберігання.
Зараз російська пропаганда регулярно видає на гора бравурні репортажі про те, що на УВЗ або, наприклад, 103-му БТРЗ з Чити, в 3 зміни працюють працівники заводів над танками, що йдуть в Україну. Але тут цікавий момент у кваліфікації цих самих працівників, а саме, де вони були 3 роки тому, коли заводи стояли?
Друге питання так само стосується кваліфікації, адже навіть відновити після зберігання танк Т-80 і Т-62 – це дві великі різниці і зовсім різний рівень знань, які слід відточувати не протягом кількох тижнів, а місяців, часом навіть років. І кваліфікованого персоналу наТ-72 Т-80, Т-90 не вистачає.
Нестача кваліфікованих кадрів, у тому числі, змушує росію знімати з консервації більше Т-62 і навіть Т-54/55, оскільки для робіт над ними потрібно менше знань, навичок, та й сам процес відновлення танків із примітивною механікою швидший.
Але, що найцікавіше, проблеми з кваліфікацією не тільки у ремонтних бригад, а й на вищому рівні – конструкторських бюро, які під них розписують абсолютно безглузду модернізацію шляхом бездумного навішування динамічного захисту та іншої лабуди.
Таким чином, сучасне російське танкобудування, яке ще наприкінці 1980-х пішло тупиковою гілкою розвитку свідомо провального танка Т-72, уперлося зараз не тільки в деградацію галузі, а й кадрового потенціалу. Але це ще не все, адже є третя обставина.
За минулий 2022-й росія не змогла збільшити лінії виробництва… точніше ремонту на танкових заводах на більшу кількість, ніж у них було станом на 24 лютого 2022 року. У даному випадку я маю на увазі саме приріст нових ліній, а не вивід з простою старих, ще епохи СРСР.
Тобто нарощувати “випуск” танків росія може не шляхом створення нових ліній, для чого потрібні технічні та технологічні можливості, яких у неї немає, а шляхом знімання зі зберігання ще більш примітивної продукції, простішої для відновлення. Кількість досягається зниженням якості.
Підбиваючи підсумки.
Повного циклу серійного виробництва танків з нуля в росії – немає.
Кваліфікованих кадрів у потрібній кількості – немає.
Зрозумілих проектів у КБ – немає, у зв’язку з пунктами вище.
Можливості розширення ліній – немє.
Що це таке, якщо не деградація?
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram.Разом до Перемоги!
Сообщение Росія не має повного циклу серійного виробництва танків з нуля появились сначала на Iнформацiйний спротив.
