Низка дивовижних подій у росії напружила світ цими вихідними. євгеній пригожин лідер найманців Групи вагнера, захопив регіональну столицю в суботу та відправив колону солдатів до Москви, що виглядало як переворот. Потім, так само раптово, як це почалося, пригожин все припинив у суботу ввечері, відправивши свої сили назад у казарми. Здавалося, він уклав угоду з російським президентом путіним — угоду, яка передбачала широку амністію для нього самого та його товаришів-заколотників, і згідно з якою його організація нібито буде інтегрована в російську армію.
Що це все означає? А що далі для росії і, відповідно, України? Видання The Washington Post спитало думку своїх колумнистів.
Девід фон Дреле: Навіть невдалі перевороти мають наслідки
Кажуть, що птах, який виглядає як качка, ходить як качка та крякає як качка — це, мабуть, качка. Події в росії, які виглядали як військовий переворот і спочатку були інтерпретовані Путіним як переворот, ймовірно, були спробою державного перевороту — поки цей переворот не розвалився.
Що зазвичай відбувається при державних переворотах.
У вичерпному дослідженні спроб державного перевороту з 1950 по 2000 рік вчений Науніхал Сінгх визначив головну проблему для всіх планувальників державного перевороту. Детальне планування спроби повалення авторитарного уряду є надто небезпечним. Диктатори, такі як путін, організовують цілі свої уряди навколо того, щоб вигадувати такі плани та руйнувати їх. Тому спроба державного перевороту має розпочатися зі сміливого кроку невеликої групи, сподіваючись, що до неї приєднаються інші. Немає жодного плану, писав Сінгх, є лише надії та віра. «Вибір кожної людини ґрунтується на її переконаннях щодо ймовірних дій інших».
Коли в суботу пригожин їхав по шосе в бік Москви, він, безперечно, відчував занепад сил. Повстання, яке він, очевидно, сподівався спровокувати в російському Міністерстві оборони, не піднялося і не збиралося піднятися. Як і організатори державного перевороту в Туреччині в 2016 році і Венесуелі в 2020 році, пригожин закликав до стихійного повалення уряду, але на свято ніхто не з’явився.
Джокером в цьому випадку була реакція уряду. У путіна, очевидно,
було не більше впевненості, ніж у пригожина, щодо результату зіткнення. Замість того, щоб перевірити лояльність і силу урядових сил, щоб придушити повстання, російський лідер схопився за перший запропонований вихід — ознака слабкості, яка може викликати ще одну спробу [перевороту].
У цьому є хороші та погані новини. Хороша новина полягає в тому, що безрозсудні лідери росії не схильні до самогубства, що є бажаним для ядерної держави. Погана новина: ослаблена росія має ослаблених лідерів і виходить з-під контролю. путін завів свою країну в катастрофу, і немає нікого, хто б її врятував.
Макс Бут: пригожин дав усім зрозуміти слабкість путіна
Останні кілька днів були найбільш бурхливими в історії росії з часів конституційної кризи в жовтні 1993 року, коли Борис Єльцин наказав армії обстріляти парламент, щоб зупинити спробу його усунення. Єльцин утримався при владі, але він ніколи не міг претендувати на такий самий ступінь легітимності знову, і через шість років він пішов з посади. Легітимність його обраного наступника путіна зараз підірвана повстанням пригожина та найманців групи вагнера.
Чи є рана смертельною, ще належить визначити.
путін не мобілізував — можливо, й не міг — російські збройні сили для придушення повстання Вагнера. Справді, окрім кількох льотчиків російських ВПС, регулярні військові були сторонніми споглядачами, навіть коли пригожин та його найманці захопили штаб Південного військового округу в Ростові-на-Дону та попрямували до столиці. Прості люди в Ростові підбадьорювали війська вагнера, демонструючи, як мало вони люблять людину, яка залізною рукою правила їхньою країною більше двох десятиліть. путін зазнав приниження, покладаючись на дипломатичну допомогу свого помічника, президента Білорусі олександра лукашенка, щоб запобігти вуличним боям, які Москва востаннє бачила в 1993 році.
путін, без сумніву, зараз спробує відновити контроль. Він цілком міг би провести чистку уряду та жорстоко помститися пригожину та його прибічникам. Керівнику вагнера було б добре порадити найняти охоронця й триматися подалі від відкритих вікон. Зрештою, путін може стати на чолі ще сильнішої диктатури, яка розпочне сталінську мобілізацію для боротьби з Україною.
Крім того, його прояв слабкості може підбадьорити інших претендентів на трон з його власного внутрішнього оточення, оскільки його містика контролю була зруйнована. На даний момент ми просто не знаємо, якими будуть наслідки для російської політики.
Так само залишається неясною доля групи вагнера. Його бійцям, можливо, нарешті доведеться підписати контракти з Міністерством оборони росії — вимога, вперше озвучена 10 червня, яка могла прискорити повстання пригожина. Але розформування «Групи вагнера» призведе до втрати військової ефективності, оскільки це було одне з небагатьох підрозділів, які воювали з певним успіхом в Україні (хоча і ціною приголомшливих втрат). Щонайменше, внутрішня боротьба в Кремлі відволікає увагу російських генералів, яким потрібно зосередитися на припиненні українського контрнаступу.
Що б не трапилося з пригожиним далі, він явно вразив світ своїми яскравими викриттями корупції та некомпетентності, які характеризують режим путіна. Дрібний злочинець, який перетворився на військового злочинця, пригожин є досвідченим порушником спокою, який зміг підключитися до народного невдоволення Кремлем ефективніше,
ніж будь-який ліберальний критик. Навіть якщо пригожин піде, виявлене ним невдоволення залишиться ахіллесовою п’ятою для путіна.
Девід Ігнатіус: Ухилившись від кулі, путін повинен буде показати, що він контролює ситуацію
Загадка цієї історії полягає в тому, чого очікував пригожин у своєму поході на Москву. Лідер вагнера був настільки балакучим щодо своїх планів, що офіцери розвідки США дізналися про змову минулого тижня. пригожин вірив, що має підтримку. Ось що зараз повинно переслідувати путіна. Як далеко зайшла ця змова?
пригожин дав деякі натяки про те, як його підтримка зросла, а потім впала, у своїй відеозаписі в понеділок. Вихваляючись суботнім ривком до Москви, він сказав, що на підході до столиці «всі військові об’єкти вздовж маршруту були заблоковані та нейтралізовані. …Всі військові, які бачили нас під час маршу, підтримали нас».
Тоді що сталося? Коли він був менше ніж за 200 кілометрів, він «провів розвідку місцевості, й було очевидно, що буде пролито багато крові, якщо ми продовжимо».
Це говорить нам про те, що пригожин зрозумів, що військова підтримка та підтримка сил безпеки,
яку він очікував під час свого «маршу справедливості», зникли. Рух вперед означав бійню для його сил. Отже, він змінив курс — і через свого друга лукашенка уклав угоду про амністію для себе та своїх військ.
Рольф Моуетт-Ларсен, колишній начальник відділу ЦРУ в Москві, стверджує, що пригожин «здався, коли зрозумів, що кавалерія не прибуде». Сили пригожина підбадьорилися, коли вони захопили російський командний штаб у Ростові-на-Дону ранком в суботу — не дивно, оскільки вони були найсміливішими та найуспішнішими російськими бійцями в Україні. Але під час наближення до Москви путін зламав хребет повстанню.
Тепер починається інквізиція. Моуетт-Ларсен пояснює: «путін має дізнатися кожну деталь про те, наскільки далеко та глибоко ця змова зайшла в армії та спецслужбах. Над цим працюватимуть принаймні пару тижнів. З ким спілкувався Пригожин? Хто обіцяв свою підтримку? Хто перейшов на бік супротивника у гарячці?»
пригожин зарозумілий, але не дурень. У понеділок він спробував запевнити путіна, що не має наміру «скидати уряд». І він представив збройний напад минулих вихідних як «боротьбу з бюрократією та іншими недугами,
які існують сьогодні в нашій країні». Але він повинен розуміти, що він виживе лише через терпіння путіна. Він вистрілив у короля і промахнувся.
Уразливість путіна була яскраво продемонстрована минулого уїк-енду, але також були продемонстровані його неймовірні навички виживання. Він проник всередину змови пригожина і припинив її. Російський лідер є загадковою фігурою, набагато більшою, ніж карикатури, намальовані його ворогами. Він — шекспірівський Макбет, лиходій, чиї руки стікають кров’ю його жертв. Але він також Гамлет, марнославний, самозаглиблений принц, який відкладав дії проти своїх ворогів, поки не стало надто пізно. Після цього близького до смерті досвіду путіну потрібно буде показати, що він зараз на коні. Це погана новина як для України, так і для росії.
Юджин Робінсон: путін, швидше за все, переживе цю кризу
Я б поки що не списував путіна. Збройне повстання цих вихідних може бути найважчим викликом, з яким він зіткнувся за останні два з гаком десятиліття на посаді сучасного російського царя, але, схоже, він виживе, принаймні на даний момент. І він все ще може керувати своєю долею.
Повстання різника-найманця пригожина виявило, що режим путіна більш крихкий, ніж здавалося здалеку. Але в підсумку зморгнув пригожин. Якби російські солдати та громадяни згуртувалися на його користь і приєдналися до нього, коли його колона котилася до Москви, можливо, він би не повернув назад. Але його запеклі найманці — Пригожин стверджує, що його сили вагнера налічують 25 тисяч, а британська розвідка оцінює це число у 8 тисяч — зустрілися б з більшою силою, включно з чеченськими солдатами, які намірювалися спочатку вбивати, а потім ставити запитання.
пригожин оголосив не лише світові, але й, що критично важливо, російському народу незручну правду про путінську м’ясорубку війни в Україні: що Київ не становить загрози для росії; стверджуючи, що ця війна не необхідність, а вибір. Воєначальник групи вагнера, який став відомим як «кухар путіна», має задатки народного героя, але не витонченість і хитрість російського лідера. Уявіть собі сценарій, за яким він якимось чином скинув путіна. пригожин, дуже погана людина, закликав до того, щоб росія стала більшою мірою тоталітарною державою,
як-то Північна Корея — навряд чи російський народ чи міжнародна спільнота сприйняли б такий розвиток подій.
Пригожин, який з’явився на відео в понеділок, стверджує, що війська “вагнера” будуть діяти з Білорусі. Ось деякі факти, про які не варто забувати: російська військова структура, яку намагався повалити пригожин, досі неушкоджена, принаймні на даний момент. Майбутнє його групи вагнера, джерело його грошей і влади, залишається в повітрі. І куди б він не потрапив, пригожину завжди доведеться турбуватися про випадковості, які, здається, таємничим чином спіткали багатьох ворогів путіна — вони, як правило, випадають із високих вікон або раптово хворіють від екзотичних отрут.
Тим часом путін може зобразити своє рішення амністувати повстанців як акт милосердя, а не як ознаку слабкості. У коротких коментарях у понеділок путін сказав, що «збройне повстання було б придушено». Можливо, путін завдасть удару по якійсь цивільній цілі в Україні, щоб продемонструвати, що він все ще великий і могутній. Але, можливо, ні. Можливо, він продовжить ту саму жорстоку війну на виснаження,
яку веде більшу частину року, насправді не намагаючись захопити більше української території, а люто захищаючи те, що він уже захопив. Відважні сили України стикаються з оборонними укріпленнями — траншеями та мінними полями, які сьогодні пройти не легше, ніж минулого тижня.
Якщо в регулярній армії виникнуть заколоти або російська громадська думка рішуче налаштована проти війни, путіну доведеться вносити корективи. Але він все ще на водійському сидінні. пригожин намагався, але невдало, викинути його з нього.
Чарльз Лейн: пригожин – єдиний росіянин, який публічно говорить правду
Про заколот лідера групи вагнера пригожина проти режиму путіна ще належить дізнатися багато. Але ми знаємо, що пригожин зробив одну річ, яка могла загрожувати російському режиму ще довго після його повстання: він сказав правду.
У п’ятничному 30-хвилинному інтерв’ю пригожин розвінчав усі аргументи, які путін навів для своєї агресії проти України. “Збройні сили України не збиралися нападати на росію з блоком НАТО”, — сказав він (Зверніть увагу, що це спростовує, хоч і неявно, тих у Сполучених Штатах і Європі,
які звинувачують Захід у провокуванні путіна.) Крім того, за його словами, вторгнення «потрібне було не для повернення наших російських громадян, а не для демілітаризації та денацифікації України». Швидше, війна — пригожин використав це заборонене слово, а не офіційний евфемізм «спеціальна військова операція» — була корупційною авантюрою, яку запустили «олігархи». «На Донбасі крали багато, хотіли ще».
Пригожин не тільки викривав брехню та помилки російського керівництва, а й хвалив поведінку іншої сторони. У відео від 5 червня він невигідно порівняв поведінку міністра оборони сергія шойгу на робочому місці та готовність президента України Володимира Зеленського відвідувати передові частини. пригожин навіть визнав, що більшість мирних жителів, які живуть під російською окупацією на південному сході України, підтримають українську армію, якщо вона прорве російський фронт.
Ці слова не можна не сказати. Їх не можна не почути. Правда, людина, яка їх виголосила, не є бездоганним свідком, враховуючи його причетність до насильства та обману путінського режиму. У понеділок він заперечив будь-які наміри повалити путіна. Ніхто не повинен думати, що відверта критика пригожина означає, що він хоче закінчити війну.
І все ж його випади заслуговують довіри, оскільки вони представляють погляд зсередини, який відповідає реальності, яку бачать звичайні росіяни навколо себе.
Переклад групи ІС
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
Сообщение Бунт пригожина: що сталося в росії і що буде далі – Washington Post появились сначала на Iнформацiйний спротив.
