З початку російського вторгнення в Україну, фінські компанії упродовж деякого часу продовжували займатися торгівлею з Росією на суму щонайменше 1,5 млрд євро. Частина цих торгівельних угод стосувалася компаній, які мають власників, перебуваючих під санкціями або входять до ближнього кола президента РФ Володимира Путіна. Про це свідчать дані митної статистики, йдеться в розслідуванні Yle Mot.
Ці дані не враховують всіх фінських компаній, що торгують з Росією, і не охоплюють період після 2022 року.
Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе
Багато з компаній, що ведуть торгівлю з Росією, були котирувані на біржі, наприклад, Neste та Metso Outotec, і продовжували свою діяльність після початку війни. Деякі з них стверджували, що припинили торгівлю з РФ, але згідно з розслідуванням, деякі угоди з Росією все ж залишалися.
Наприклад, компанія Metso Outotec продовжувала експортувати запчастини та деталі для гірничодобувної, переробної та металообробної промисловості в Росію, зокрема до підприємств, які мають власників, занесених до списку санкцій ЄС.
Компанії пояснюють поновлення бізнесу в Росії труднощами продажу своїх активів та виконання контрактів, укладених до початку війни.
Metso Outotec, що надає технології та обладнання для гірничодобувної, переробної та металообробної промисловості, оголосила трохи більше ніж через тиждень після російського вторгнення про припинення поставок до Росії. Із матеріалів Yle Mot випливає, що компанія продовжувала торгувати в Росії ще, принаймні, кілька місяців після цього. Компанія експортувала до Росії, зокрема, запчастини та деталі для обладнання.
Клієнтами компанії були численні російські підприємства, якими володіють олігархи, які потрапили під санкції.
За словами Metso Outotec, компанія дотримувалась санкцій проти Росії, оскільки вони стосуються тільки компаній, в яких особам, що потрапили під санкції, належить більша частина. Найбільшим клієнтом компанії став Тайшетський алюмінієвий завод. Його власник UC Rusal є другим найбільшим у світі виробником алюмінію.
На чолі ланцюжка власників UC Rusal – олігарх Олег Дерипаска, який пішов із посади президента компанії,
ставши міноритарним власником ще кілька років тому, бо хотів мінімізувати збитки для бізнесу від санкцій, введених проти "кремлівського списку".
Metso Outotec також постачала продукцію підприємству Удоканская медь – одному з найбільших світових виробників міді, а також Михайлівській залізній копальні, що належить компанії Металоінвест, яка є одним із найбільших виробників міді в Росії.
Їхнім найбільшим власником є Алішер Усманов, який, згідно зі списком санкцій ЄС, тісно пов'язаний із Путіним.
Незважаючи на те, що олігархи перебувають під санкціями, торгівля з компаніями, якими вони володіють, може бути законною. За словами Пії Саріваара, яка відповідає за санкції з МЗС Фінляндії, торгівля з компанією дозволена, якщо частка росіянина, котрий потрапив під санкції, в ній становить до 50%. Якщо компанія має кілька підсанкційних власників, їх частки загалом повинні перевищувати 50%.
Також із початку війни Фінляндія імпортувала із Росії значну кількість енергії та хімічних речовин.
Раніше Yle Mot повідомляла, що фінська державна компанія Gasum з початку війни придбала у Росії скрапленого газу на суму щонайменше 175 млн євро.
Вона досі купує газ та виправдовує це довгостроковим контрактом. Згідно з матеріалами, з початку війни в Україні компанія придбала газу як мінімум на 600 млн євро.
Багато хімічних речовин також були імпортовані з Росії до Фінляндії. Тому компанія Advario Finland (раніше Oiltanking Finland) у Котка, що займається зберіганням хімічних речовин, фігурує в митних даних. Advario не веде бізнес у самій Росії, а виступає посередником своїх клієнтів. Більшість одержуваних компанією хімікатів транспортується в різні частини світу.
Із початку війни до числа російських партнерів компанії входили підприємства та їх власники, включені до списку санкцій ЄС. Постачання хімікатів з Росії до цистерн Advario значно скоротилося, але окремі потяги з вантажем досі продовжують прибувати до Фінляндії. За словами виконавчого директора Advario Мер'ї Поркка, з початку війни Advario не укладала нових імпортних контрактів із Росією, а контракти з компаніями осіб, які потрапили під санкції, були розірвані.
Професор російської енергетичної політики Велі-Пекка Тюнккюнен вважає, що фінські компанії поповнили військову скарбницю Росії, продовжуючи торгувати з росіянами після вторгнення Росії до України. На думку Тінккісена, ведення бізнесу з російською гірничодобувною промисловістю особливо шкідливе через залежність галузі від західних технологій. Шахти оснащені обладнанням, що швидко зношується.
"Експортуючи запчастини та технології з Фінляндії, Росія зможе виробляти необхідну їй під час війни сировину, яка безпосередньо підтримує російську військову машину", – прокоментував він.
