Російська військова промисловість продовжує нарощувати зусилля щодо збільшення виробництва зброї в умовах задушливих санкцій Заходу. Результати цих зусиль були сумнівними, враховуючи залучення високопосадовців до управління різними заводами, їхній «ручний режим» управління та масові організаційні зміни без чітких причин, як це сталося з російською артилерійською промисловістю, де реорганізація зайняла кілька місяців, йдеться в матеріалі “The Jamestown”.
Однак відсутність відкритої та точної інформації щодо обсягів виробництва в російському ВПК змушує аналітиків шукати більше даних, які б уточнили оцінки російського виробництва зброї. Таким чином, статистичні дані про виробництво комерційних літаків і двигунів, про які є значні дані у відкритих джерелах, можуть бути використані як індикатори аерокосмічної промисловості як найбільш розвиненої частини російського військово-промислового комплексу.
На даний момент виробництво комерційних літаків стикається з різким зростанням витрат. Ціна виробництва MC-21, російського аналога Boeing 737 і Airbus A320/321, перші поставки яких заплановані на 2024 рік,
зросла з 3,2 мільярда рублів (43 мільйони доларів) за поставку в 2024-2026 роках до приблизно 4,3 млрд – 4,6 млрд руб. ($50–$54 млн) з поставкою в 2028–2030 роках. Це фактично вище, ніж ціна американських і європейських літаків того ж типу, що суперечить нещодавно заявленим планам. Обсяг MC-21, який планується поставити до 2030 року, становить 270 літаків, причому найбільша частина запланована на 2027–2030 роки, коли річне виробництво досягне 72 літаків.
Однак проблема тут у тому, що державна програма виробництва МС-21 передбачала середньорічний обсяг виробництва 36 літаків, а піковий варіант – 45 літаків. Причому майже на половину цих літаків передбачалося встановити двигуни PW1400G американського виробництва, а на іншу половину — двигуни ПД-14 російського виробництва. Розробка та виробництво цього конкретного двигуна також фінансується державою, і спочатку запланований обсяг річного виробництва становив 50 двигунів. Проте, згідно з нинішніми планами, річне виробництво ПД-14 має досягти 160. Таке масштабне збільшення навряд чи можливо, особливо якщо врахувати,
що в 2024 році планувалося випустити лише 12 двигунів.
Нинішні темпи виробництва літаків Ту-214 також далекі від потреб росії. Річний обсяг виробництва планується збільшити з одного до десяти літаків у 2025–2026 роках і до 20 літаків у 2027–2030 роках. Для цього російському уряду та державній корпорації «Ростех» потрібно інвестувати 83 млрд рублів (близько $1 млрд), а імпортозаміщення цього радянського літака завершиться лише до кінця 2024 року. Ціна Ту-214 була аналогічна ціні МС-21 на початку 2023 року, майже 3,2 мільярда рублів (43 мільйони доларів); ймовірно, в осяжному майбутньому вона також перевищить виробничу ціну літаків Boeing 737 і Airbus A320/321, що призведе до збільшення збитків.
Програма модернізації двигуна ТВ7-117 (версія ТВ7-117-СТ-02), орієнтована на вертольоти та новий вантажний турбогвинтовий літак Іл-114-300, є ще одним прикладом дисфункції російської збройної промисловості. У плані виробництва на 2023-2024 роки передбачено шість нових двигунів для літаків Іл-114-300 на рік, а прогнозований річний обсяг виробництва версії ТВ7-117-СТ-02 – від 20 до 50 двигунів на 2025-2027 роки.
Проте загальний обсяг виробництва всього сімейства двигунів ТВ7-117 до 2028–2030 років має скласти 100 одиниць на рік. Таким чином, важко сказати, чи зможе росія досягти запланованого обсягу виробництва нових двигунів, якщо виникнуть проблеми з виготовленням двигунів ТВ3-117 попереднього покоління, які використовуються на багатьох моделях російських вертольотів, у тому числі бойових. Наприклад, у 2021 році росія виготовила близько 300 ТВ3-117, але виробництво залежало від контрабандних поставок з України. План на 2023 рік – 500 двигунів; однак основний оператор комерційних гелікоптерів російського виробництва вже оголосив про дефіцит відповідних компонентів.
Все це означає, що значне збільшення темпів виробництва в російському авіабудуванні неминуче означатиме колосальне зростання витрат, навіть якщо виробництво базується на добре знайомих технологіях, компонентах і промисловому обладнанні. Крім того, запланований перехід на нові покоління двигунів, для літаків чи інших систем, означатиме зниження темпів виробництва, але додаткове зростання витрат. Отже, план збільшення внутрішнього виробництва зброї в росії, ймовірно, призведе до подібного зростання витрат і проблем, незважаючи на будь-які самовдоволені заяви кремлівських чиновників.
Переклад групи “ІС”
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter а також на наш канал в Telegram Разом до Перемоги!
Сообщение Криза російського ВПК: через санкції суттєво дорожчає виробництво реактивних двигунів появились сначала на Iнформацiйний спротив.
