Франція ініціює засідання Ради Безпеки ООН у звʼязку із загостренням ситуації у Нагірному Карабасі. Про це повідомив французький президент Емануель Макрон у телефонній розмові із премʼєр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном.Політики поспілкувалися на тлі заяви Азербайджану про початок «антитерористичної операції» в Нагірному Карабасі. Сторони вважають неприпустимим застосування сили та апелюють до міжнародних механізмів для деескалації.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемирʼя і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту загинуло приблизно сім тисяч людей.У ніч на 10 листопада представники Вірменії,
Азербайджану й росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан отримав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.Після цього між країнами були нові загострення. Із грудня 2022 року Азербайджан, зокрема, блокує Лачинський коридор. Через блокаду в Нагірному Карабасі зростає брак продуктів і медикаментів, є перебої з газом і електрикою.Міноборони Азербайджану 19 вересня оголосило про проведення «антитерористичних заходів» у Нагірному Карабасі для «відновлення конституційного ладу». Пашинян заявив, що Вірменія не планує брати участь у воєнних діях у Карабаському районі Азербайджану, який розпочав антитерористичну операцію в регіоні.
