Щороку на аеродром в Житомирі злітаються десятки літальних апаратів: літаки, мотодельтаплани, вертольоти, автожири. Їхні власники прагнуть і себе показати у польоті, і на інших подивитися, пише газета "Експрес". …На траві неподалік злітної смуги – цілий парад малої авіації! Невеликі кількамісні літачки найрізноманітніших конструкцій. Глядачів (а їх –сотні!) водять поміж літаками, як на екскурсії. «Ось це – американська модель «Пайпер Аеростар 601Р», — пояснює зівакам один з пілотів. – Цей літак зроблено у 1979 році, вміщає він шість пасажирів. Трохи далі – «Робертсон» 1973 року. А поряд – чеський літачок «Морава Л-200» — такі колись використовувалися в якості повітряного таксі.» Між іншим, всі ці машини продаються. Власникам їх є авіаклуби з різних міст України. Якщо ж хтось з гостей захоче придбати собі таку «пташку» — можна укласти угоду прямо тут. Щоправда, ціни на подібні ретро-моделі стартують від кількох сотень тисяч доларів. Втім, є й дешевші повітряні засоби. Приміром, мотодельтаплани. Цілий ряд їх стоїть на майданчику аеродрому. Моделі різні,
але конструкція схожа: кабіна для двох пілотів, позаду двигун з гвинтом, а нагорі – велике крило, як в дельтаплані. «Така штука коштує 40 тисяч євро, — пояснює директор авіаційної фірми Олександр Воронін. – Ми виготовляло їх у Києві – і входимо до числа світових лідерів щодо якості подібних моделей. Похвалитися є чим. У 2013 році моя дружина удвох з іншим пілотом встановила на нашому мотодельтаплані світовий рекорд дальності польоту – 705 кілометрів. А попередній показник складав лише 589 кілометрів. Загалом така машина на одній заправці здатна здолати близько 500 кілометрів. Дружині допоміг попутний вітер – отак й вийшов рекорд світу, ніким дотепер не перевершений.» До слова, жінок-пілотів на цьому авіаційному святі не було, крім однієї – 27-річної Вікторії Найденко. Карколомні фігури, які вона виконувала у небі за біло-червоному ЯК-52, примушували затамовувати подих –справжній вищий пілотаж! «Мій льотний стаж нараховує вже 22 роки –мій тато-пілот став брати мене в польоти ще у п’ятирічному він, — каже Вікторія. – А сама я вже літаю 9 років.
Маю 500 годин нальоту. Це улюблене хобі – а в звичайному житті я є лікарем-ортодонтом». На авіазльоті можна було побачити не лише заводські моделі – й саморобки. Умілець-інженер з Рівного Олександр Дубовиков літає на мотодельтаплані власного виробництва. «Польотами я захоплюся вже понад 40 літ, — каже чоловік. – Цю модель зробив за кілька місяців — дома в гаражі. Літаю по вихідних –для душі. Бо небо –це моє! У небі швидкість польоту складає 80-90 кілометрів, а пального моя машинка бере зовсім небагато – лише 9 літрів звичайного бензину на годину льоту.» А пенсіонер з Києва Петро Бублик оснастив автомобільним двигуном старенький чеський планер «Бланік» — в результаті вийшов літачок. «Колись я був професійним пілотом, літав в «Аерофлоті» на Ан-24 та Ан-30, — говорить Петро Семенович. – А тепер здіймаюся в небо на цьому переробленому планері. Називаю його «Мото Бублик». Приїжджаю на цей аеродром, виводжу з ангарі свою пташку –й гайда в небо!» Цілих три дні аеродром в Житомирі гудів мов вулик – один за одним здіймалися у повітря літачки, мотодельтаалани та вертольоти. Пілоти обмінювалися досвідом, спілкувалися на свої специфічні технічні теми. «Загалом до нас прилетіли понад 80 пілотів з України, Польщі та Німеччини, — розповів Тимофій Мазур, керівник місцевого авіаклубу. – А зліт ми традиційно присвячуємо нашому славетному земляку Сергію Корольову – адже він задовго до підкорення космосу починав свою кар’єру саме як пілот та конструктор літаків». Якщо у Вас не відображаються фото чи відео, перейдіть, будь ласка, до повної версії сайту Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram Сергій БОВКУН
