У Києві відбулася презентація міжкультурного проєкту «Пам’ять, що єднає: лікарі та фармацевти польського походження в історії Києва» — дослідницької ініціативи, яка повертає з архівів імена десяти видатних медиків XIX–XX ст., що визначили розвиток медицини столиці.
Проєкт реалізували ГО «Коло європейського діалогу» та полонійна організація «Полонія», за підтримки фармацевтичної компанії Polpharma, повідомили Район.Медицина у громадській організації.
На виставці вперше представили відновлені біографії лікарів, фармацевтів і науковців польського походження — тих, хто випереджав свій час і закладав основи київської медичної школи. Серед них — лікар, який зупинив епідемію холери; один із творців пластичної хірургії; засновник першої дерматологічної клініки; фахівці, що модернізували аптечну справу, та науковці, які створювали перші лабораторії й клініки міста.
Короткі факти про десять постатей проєктуЗавдяки цим людям Київ наприкінці XIX — початку XX століття став справжнім європейським медичним центром.
- Володимир Високович особисто обходив київські колодязі, щоб знайти джерело холери — і зміг довести, що саме забруднена вода викликала епідемію. Його підхід тоді назвали сміливим і надто «нестандартним».
- Юлій Шимановський, чиї розробки стали основою пластичної хірургії, створив близько 80 інструментів, частину з яких використовують і сьогодні у модифікованому вигляді.
- Ігнатій Фонберг провів одне з перших у світі досліджень крові пацієнтів з діабетом — за часів, коли про метаболічні захворювання фактично не говорили.
- Людвіг Горецький був першим, хто ввів у практику системне вивчення шкірних хвороб і створив у Києві школу дерматології, що впливала на всю імперію.
- Вітольд Камінський, засновник школи гідротерапії, приймав пацієнтів навіть у себе вдома — його методи стали прототипом сучасної реабілітації та SPA-процедур.
- Династія аптекарів Марцинчиків відкрила одну з перших парових фармацевтичних лабораторій у місті, а їхня аптека на Хрещатику була настільки популярною, що кияни ходили туди, як у музей.
- Конрад Румшевич — багаторічний керівник офтальмологічного відділення військового шпиталю, який поєднував медицину, службу та благодійність. Він залишив понад 90 праць, які цитують і нині.
- Никанор Хржонщевський заснував першу міську поліклініку для малозабезпечених і проводив «народні медичні читання» у міських бібліотеках — фактично це прообраз сучасної медичної просвіти.
- Станіслав Сирочинський побудував Польську лікарню, яка пізніше стала основою сучасного Інституту нейрохірургії.
історичних документів і старих медичних публікацій і до проєкту залишалися малодоступними широкій аудиторії.
Підтримку ініціативі висловили представники дипломатичних установ Польщі, наголосивши на важливості збереження імен, що формували європейську спадщину Києва.
«Слухаючи ці історії, я зрозуміла, що хочу пройти тими місцями Києва, де працювали ці медики. Дякую за таку глибоку назву проєкту — “Пам’ять, що єднає”. На цвинтарях ми шукаємо не каміння, а людей. Бо жива пам’ять дає можливість знати історію. Хто знає минуле — знає майбутнє», — сказала Анна Бабяк-Овад віцеконсулка Республіки Польща в Україні.
Проєкт став майданчиком не лише для історичної реконструкції, а й для розмови про сучасну співпрацю України та Польщі у сфері медицини, зокрема у сфері трансформації українського фармрегулювання відповідно до норм і стандартів ЄС. Заступниця міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції Марина Слободніченко зазначила:
«Цей проєкт не лише про минуле — він про наше спільне майбутнє. Польща стала поруч з Україною у найскладніші часи — від підтримки біженців до медичної евакуації тисяч пацієнтів.
Наша спільна історія продовжується і веде нас до європейського майбутнього».
Команда «Кола європейського діалогу» наголосила, що проєкт створювався насамперед як спосіб розповісти про людей: їхні долі, професійну сміливість і вклад у становлення медицини міста.
«Такі проєкти сьогодні особливо потрібні. Вони надихають, об’єднують і зберігають спільну пам’ять. Головні герої нашого проєкту — це люди, чиї долі й професійна відвага писали сюжети розвитку медицини й фармацевтики в Києві. Ми показуємо унікальні біографії, які дозволяють побачити Київ як європейський медичний центр», — зауважив Анатолій Курносов виконавчий директор ГО «Коло європейського діалогу».
Партнер проєкту — фармацевтична компанія Polpharma — наголошує на важливості збереження культурної пам’яті як частини спільного європейського шляху.
«Пам’ять — це не лише про минуле, це і про те, ким ми можемо стати завтра. Для Polpharma було важливо підтримати повернення із забуття цих видатних постатей, важливих для України й Польщі. Ми — європейська фармацевтична компанія, якій цьогоріч вже 90 років, тому нам близькі історії лікарів, які служили людям у XIX–XX століттях», — сказала Тетяна Атаджанова керівниця зовнішніх та внутрішніх комунікацій Polpharma Україна.
Презентована експозиція включає архівні документи, фотографії, дослідження та відновлені біографії медиків. Детальніше з біографіями можна ознайомитися на порталі Україно-польської медіаплатформи та у виданні «Dziennik Kijowski». Перші дві публікації вже доступні, поступово будуть опубліковані ще вісім історій.
«Пам’ять, що єднає» показує, наскільки тісно протягом століть були переплетені українська та польська медична історія, і як збереження цієї пам’яті сприяє подальшому діалогу між країнами у час війни та трансформацій.
