Чотириста кілометрів фронтових доріг – у пам'ять про загиблих героїв. Традиційний легкоатлетичний пробіг Полтава-Шумейкове урочище-Полтава до Дня перемоги стартував від Меморіалу солдатської слави. Близько двох десятків бігунів різного віку вчергове спробують привернути увагу суспільства до пам’яті про подвиг визволителів світу від нациських загарбників. Адже у той час, коли українці ведуть кровопролитні бої з новими окупантами, дехто з полтавців, за спостереженням наших кореспондентів, зневажливо ставиться до історичних звитяг воїнів-визволителів. Про історичну пам'ять і повагу до неї – далі у сюжеті Ігоря Середи та Сергія Коломійця.
На ювілейний тридцятий пробіг Полтава-Шумейкове урочище-Полтава традиційно зібрались атлети різного віку з усієї області. Валентин Позивайло – майстер спорту з легкої атлетики з Диканьки, у понад вісімдесятирічному віці брав участь у марафонах до Дня перемоги різних країн. Говорить, полтавський марафон нині набув особливого значення, адже в Україні знову війна.
А от Олена Молохип бере участь у марафоні разом з сином. Вважає – це хороша нагода не просто привчити дитину до спорту, а і зацікавити її історією.
Після короткого мітингу вшанували пам'ять полеглих воїнів хвилиною мовчання, поклали квіти до Монументу солдатської слави. І одразу ж рушили до Лохвицького району. Та поряд з гірляндами квітів, які поклали учасники мітингу на меморіалі – лушпиння від соняшникового насіння, побутове сміття. «І така історія тут щоранку» -- говорить працівниця комунальної служби Зінаїда Пасішна.
Одні - кладуть квіти, інші - сіють між ними свою зневагу. Одні - у пробігах нагадують про звитягу пращурів, інші - цю пам'ять паплюжать. Яке ж ставлення буде у сучасної молоді до тих героїв, які сьогодні проливають кров за свободу України? І які квіти цвістимуть на їх могилах? Зверніть увагу, батьки!
