Після вторгнення у 2022 році російські окупанти почали вивозити артефакти, проводити незаконні розкопки та змінювати історичний наратив Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», що неподалік Мелітополя на Запоріжжі.
У жовтні 2025 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про викрадення з заповідника 37 експонатів.
Але вивезення музейної колекції — не єдина загроза для пам’ятки. Після окупації Мелітопольщини Росія встановила контроль над заповідником і включила його до своєї музейної структури.
Що відомо про викрадені артефакти, незаконні дослідження та долю однієї з найвизначніших археологічних пам’яток України – у рубриці «КультСходу».
Пам’ятка, що зберігає тисячоліття історії«Кам’яна Могила» розташована поблизу Мелітополя, над річкою Молочною. Це пісковиковий пагорб заввишки близько 12 метрів, у гротах і печерах якого збереглися тисячі наскельних зображень — петрогліфів. Вони охоплюють період від пізнього палеоліту до середньовіччя.
Кам'яна Могила / Фото: Shaplykoff У 2008 році пам’ятка отримала статус національного історико-археологічного заповідника.
З 2006 року вона перебуває в попередньому списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також входить до переліку «7 чудес України».
Цінність комплексу полягає не лише в наскельних малюнках. У музейній колекції зберігалися археологічні знахідки, що допомагають досліджувати побут, вірування та матеріальну культуру давніх спільнот.
Від окупації до вивезення експонатівПісля окупації Мелітопольщини у 2022 році доступ до заповідника та його колекції опинився під контролем російських сил. Того ж року повідомлялося про мінування доріг і місцевості поблизу пам’ятки.
У лютому 2023 року окупаційна влада оголосила про приєднання «Кам’яної Могили» до музею-заповідника «Херсонес Таврійський» в окупованому Севастополі. Українська сторона не визнає такого підпорядкування.
Того ж року частину музейної колекції вивезли до Криму. У травні 2023-го в «Херсонесі Таврійському» відкрили виставку з артефактами із запорізького заповідника. Українські медіа повідомляли про демонстрацію понад 1200 археологічних предметів, однак цю цифру не слід ототожнювати з кількістю конкретно ідентифікованих викрадених експонатів.
У жовтні 2025 року ГУР оприлюднило інформацію про 37 предметів, вивезених із «Кам’яної Могили» під приводом тимчасової виставки «Духовний світ предків у петрогліфах Кам’яної Могили».
Серед них — мідна фігура воїна, посудини зрубної культури, кераміка, наконечники стріл, зуб мамонта та чуринги у формі риб — предмети, пов’язані з давніми ритуальними практиками.
Перелік із фотографіями та описами доступний у розділі «Викрадена спадщина» на порталі War&Sanctions.
Колекція керамічних предметів побуту, які вивезли окупанти / Фото: ГУР Незаконні розкопки та загроза пам’ятці6 жовтня 2024 року «Інтерфакс-Україна» повідомив про початок розкопок на території «Кам’яної Могили». За даними агентства, мелітопольське видання «РІА-Південь» із посиланням на російські пропагандистські ресурси та власні джерела писало про дослідження давнього пагорба. Серед озвучених окупаційними ресурсами припущень була гіпотеза про розташування там давнього вівтаря.
Незалежно підтвердити всі обставини цих робіт за доступними повідомленнями неможливо. Однак археологічні дослідження на окупованій території без дозволу української держави порушують питання законності таких робіт,
збереження знахідок і доступу до їхніх результатів.
Хто причетний до привласнення спадщини11 лютого 2026 року ГУР повідомило про 14 осіб, причетних до незаконного привласнення та вивезення культурних цінностей із «Кам’яної Могили», Новокаховської міської галереї імені А. С. Гавздинського та музеїв Херсона. Зокрема, йшлося про так званого «міністра культури Херсонської області» Артема Лагойського. За даними ГУР, він був одним з організаторів і безпосереднім виконавцем пограбування херсонських музеїв.
Окремо розвідка вказала на людей, причетних до захоплення заповідника, його незаконного включення до складу «Херсонесу Таврійського» та вивезення експонатів під приводом тимчасових виставок.
Російська окупація створила загрозу і музейній колекції, і самій археологічній пам’ятці. Вивезення предметів позбавляє Україну доступу до частини власної культурної спадщини, а незаконні роботи можуть поставити під загрозу археологічний контекст, без якого знахідки втрачають частину своєї наукової цінності.
Документування викрадених предметів і причетних до цього осіб — необхідний крок для встановлення їхнього місцезнаходження та майбутнього повернення. Водночас повний масштаб втрат «Кам’яної Могили» ще потребує встановлення.
Читайте також: Руїни замість експозицій: як Росія знищила музей Бахмута
