Новий російський реактивний безпілотник, який фактично є дешевою крилатою ракетою та вже використовується для масованих ударів по Україні, буквально начинений американськими й китайськими компонентами подвійного призначення, що перебувають під санкціями та до яких Росія, за офіційними правилами, не повинна мати доступу.
Про це свідчать дані, оприлюднені у вівторок Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України (ГУР).
Остання модифікація широко застосовуваного Росією далекобійного реактивного ударного безпілотника «Герань-5» - модернізований варіант К-5К - містить щонайменше 93 компоненти іноземного виробництва.
Більшість із них - електроніка провідних технологічних компаній, які заборонили експорт своєї продукції до Росії для використання у військових цілях.
Серед виробників - американська Texas Instruments і китайська Coke Pi. Такі дані наведені в оприлюднених ГУР переліках компонентів двигуна, систем навігації та зв’язку безпілотника.
К-5К виробляють на головному російському підприємстві з виробництва безпілотників - заводі «Алабуга» в Татарстані.
Довжина апарата становить близько 4 метрів, розмах крил - 3 метри. Крейсерська швидкість сягає приблизно 450 км/год, а на кінцевій фазі польоту, за повідомленнями, може досягати 1 000 км/год. Заявлена дальність польоту - 1 000 км. Безпілотник оснащений 90-кілограмовою термобаричною бойовою частиною.
«Незрозуміло, яким чином ці компоненти потрапили до Росії», - написав у вівторок у соцмережі X Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки. «Українська розвідка дослідила “Герань-5” К-5К, який майже неушкодженим упав у полі… Фактично [це] невелика крилата ракета».
За словами Милованова, «Герань-5» використовує камеру та китайський мікрокомп’ютер Coke Pi, щоб порівнювати місцевість під час польоту із заздалегідь збереженими зображеннями та утримувати заданий курс.
Завдяки сучасним компонентам і бортовим обчислювальним системам, на відміну від попередніх безпілотників із примітивнішими інерціальними системами наведення, «Герань-5» орієнтується в просторі, зіставляючи зображення місцевості, збережені в пам’яті, з реальною картиною, яку фіксують бортові сенсори під час польоту.
Така здатність розпізнавати рельєф і слідувати за ним традиційно була властива лише звичайним крилатим ракетам, вартість яких у вісім-десять разів вища.
Вона дає безпілотнику можливість прокладати маршрут на дуже малій висоті, що ускладнює його перехоплення.
Крім того, апарат може атакувати цілі, виявлені на маршруті, зокрема потяги або автозаправні станції, використовуючи заздалегідь запрограмовані зображення об’єктів і штучний інтелект. Про це йдеться в аналізі OSINT-групи Clash Report від 29 жовтня.
За наявними даними, на заводі «Алабуга» щомісяця виготовляють близько 4 000 реактивних безпілотників «Герань-5».
Вартість одного апарата становить приблизно 150 тис. доларів. Для порівняння, звичайні крилаті ракети, такі як російська Х-101 або британсько-французька Storm Shadow, зазвичай коштують від 1 до 2 мільйонів доларів.
Водночас ці ракети мають потужніші бойові частини масою до 400 кг і системи наведення, пов’язані з військовими супутниковими мережами. Вони точніші та мають більшу руйнівну силу, але за профілем польоту значною мірою нагадують реактивні безпілотники.
«Тому межа між реактивним безпілотником і малою крилатою ракетою далеко не завжди чітка - усе залежить від можливостей конкретної зброї та того, наскільки вона подібна до традиційної крилатої ракети. Для військових різниця зводиться до того, що саме може запропонувати кожна з цих систем.
Одна велика й потужна крилата ракета коштує 2 мільйони доларів США. За ті самі гроші можна придбати близько десяти менших і менш потужних ракет, кожна з яких коштує кілька сотень тисяч доларів», - пише дослідник Ілля Волинський в аналітичному матеріалі «Реактивні ”Герані” - лише початок. Як росіяни переходять на малі ракети та що з цим робити» опублікованому «Українською правдою».
Згідно з результатами дослідження ГУР, найскладнішими для самостійного виробництва в Росії є компоненти, що потребують передових технологій обробки даних і використовують мікросхеми пам’яті військового класу.
Серед них - цифрові сигнальні процесори американської компанії Texas Instruments, інерціальні вимірювальні модулі японської Murata, модулі супутникової навігації GNSS швейцарської компанії u-blox,
а також мікроконтролери STMicroelectronics - франко-італійського виробника напівпровідників зі штаб-квартирою в Женеві.
Технічні фахівці ГУР, які розібрали безпілотник К-5К, також виявили в його конструкції компоненти британського та німецького виробництва. Крім того, було знайдено 13 критично важливих деталей, походження яких встановити не вдалося.
Ще один важливий елемент для серійного виробництва безпілотника - завдяки якості та доступності компонентів, хоча Росії відносно легше їх отримати, - це Mesh-модеми та мікрокомп’ютери китайської компанії Coke Pi. Про це йдеться в матеріалі «Української правди».
Найважливішою частиною безпілотника після електроніки є реактивний двигун. Це турбореактивний двигун TRD-2000, створений за зразком двигуна TF-TJ2000A, який китайська компанія Telefly Telecommunications Equipment Co., Ltd. виробляє для аматорських потреб. У Росії його збирають на заводі «Алабуга» за ліцензією для використання в ударних безпілотниках.
Окрім модернізації «Герані-5», Росія активно розробляє ще дві моделі так званих малих крилатих ракет - «Дань-Т» та «Філін».
Обидва відносно недорогі зразки озброєння призначені для масового запуску з літаків, повідомляє «Українська правда».
Найсмертоносніший із нещодавніх ударів «Гераней-5» по Україні стався 29 жовтня об 11:00 за місцевим часом у Дніпрі. Чотири реактивні безпілотники атакували головний залізничний вокзал міста, де на той момент перебувало багато пасажирів.
Сили протиповітряної оборони збили три безпілотники, однак четвертий влучив у платформу, з обох боків якої стояли приміські потяги. Унаслідок удару загинули 14 людей, ще 14 дістали поранення.
Серед інших нещодавніх російських атак реактивними та гвинтовими безпілотниками - масований удар 6-7 жовтня, внаслідок якого у Прилуках на Чернігівщині загинули 22 людини, а також удар 3 жовтня по об’єкту Національної академії наук України, внаслідок якого загинула одна людина - цивільна жінка.
У вересні Конгрес США ухвалив законопроєкт сенатора Ліндсі Грема «Про запровадження санкцій проти Росії та Ірану» (Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act).
Документ передбачав запровадження жорстких санкцій і митних тарифів проти Росії та компаній у всьому світі, які ведуть із нею бізнес.
Серед категорій товарів, постачання яких до Росії закон мав унеможливити, окремо зазначалися електроніка військового призначення та компоненти подвійного використання для ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп підписав цей закон 18 вересня. Однак уже 16 жовтня своїм указом він скасував більшість передбачених ним санкцій, пославшись на пріоритети національної безпеки США та необхідність зберігати добрі відносини з Росією.
