У місті Рехніц (земля Бургенланд, на південному сході Австрії поблизу кордону з Угорщиною) археологи виявили залишки неолітичних кругових огорож віком понад 6500 років.
Під час розкопок, що передують будівництву нового археологічного центру й селища кам’яного віку просто неба, дослідники знайшли стовпові ями, фрагменти кераміки, господарські ями та рови. Ці дані дали безпрецедентне уявлення про одну з найдавніших землеробських громад Центральної Європи.
Читайте також:
Часи, коли людство тільки-но одомашнило собаку. В Туреччині знайшли унікальні споруди віком 12 000 років Як пояснює керівник археологічного відділу Бургенланда Ніколаус Франц, місце є справжнім «вікном у кам’яний вік». Неоліт, що розпочався приблизно у VI тисячолітті до н. е., став переломним етапом історії: після сотень тисяч років полювання та збирання люди поступово перейшли до землеробства й скотарства, засновуючи постійні поселення.
Центральний елемент відкриття — монументальні кільцеві огорожі (нім. Kreisgrabenanlagen) із ровів і валів, діаметром подекуди понад 100 метрів. Їх спорудили неолітичні громади Центральної Європи близько 4800−4600 рр.
до н. е. Призначення споруд і досі викликає суперечки: їх розглядають як ранні культові чи ритуальні комплекси, можливо, пов’язані із сонячними подіями, або як об'єкти оборонної чи суспільної функції.
Рехніц особливий тим, що з 2011 по 2017 рік тут виявили одразу три окремі кругові огорожі — рідкісна концентрація, яка вказує на роль регіонального центру середнього неоліту. Вони стали частиною ширшої мережі подібних пам’яток від Австрії й Угорщини до Німеччини та Чехії. До цього укріплення були майже непомітні неозброєним оком і розпізнавалися лише завдяки аерофотозйомці та магнітометрії.
Незабаром тут планують збудувати візит-центр «Кругова огорожа та селище кам’яного віку». Він має познайомити громадськість із неолітичними коренями Бургенланда. Він включатиме виставкові зали, реконструкції побуту та освітні програми. Розкопки та документація мають завершитися у вересні — це останній етап перед початком будівництва.
Відкриття в Рехніці підтверджує значення міста у системі неолітичних пам’яток і стимулює дискусії про організацію перших землеробських громад Європи. Завдяки масштабові й колективним зусиллям ці пам’ятки символізують перехід від кочового способу життя до осілого землеробства та монументального будівництва. Проєкт обіцяє як наукові прориви, так і туристичний потенціал, роблячи доісторію доступною для сучасників.
Читайте також:
Будували залізницю. У Данії знайшли кам’яний льох віком 5000 років
