Палеонтологи знайшли в пустелі Атакама в Чилі зуб давньої капібари віком 8,8 мільйона років. Знахідка свідчить, що тоді цей регіон був значно вологішим, ніж сьогодні.
Про це пише видання Science alert.
Фрагмент третього верхнього корінного зуба належав вимерлому роду капібар Cardiatherium. Його виявили у пісковику формації Баїя-Інглеса, яка сформувалася в пізньому міоцені.
Це найдавніший відомий доказ існування капібар на території Чилі та одна з найстаріших скам’янілостей цих тварин. Сьогодні капібари живуть біля водойм і залежать від постійного доступу до води, тому їхня присутність у сучасній Атакамі, одному з найсухіших місць планети, була б практично неможливою.
Однак дослідники виявили й інші свідчення того, що 8,8 мільйона років тому місцевість була вологою. У тих самих відкладах знайшли рештки прісноводних риб і гавіалів, а також фітоліти — мікроскопічні частинки кремнезему, які утворюються в рослинах.
За видами фітолітів науковці визначили, що в регіоні могли рости пальми, імбирні та інші квіткові рослини. Це вказує на наявність прісної води та рослинності,
достатньої для існування популяцій капібар.
Раніше вважалося, що Атакама була пустелею приблизно 40 мільйонів років. Нова знахідка разом з іншими викопними рештками ставить під сумнів уявлення про безперервну посушливість регіону протягом такого тривалого часу.
Науковці також намагаються з’ясувати, як капібари опинилися по різні боки Анд. У міоцені ці гори були ще вищим бар'єром між східною та західною частинами Південної Америки. Дослідники припускають, що тварини могли поширюватися не через Анди, а через систему вологих територій на півночі континенту.
Знахідка допомагає відновити історію клімату Атаками та зрозуміти, як пустельні екосистеми змінювалися протягом мільйонів років.
Читайте також:
