Астрономи зареєстрували незвичайний наддовгий гамма-сплеск GRB 220706A, який відзначився безпрецедентною затримкою рентгенівського випромінювання. Через 27 діб після вибуху, зафіксованого 6 липня 2022 року, джерело видало потужний спалах, хоча раніше подібну активність науковці спостерігали максимум через шість днів.
Про це повідомляє на arXiv.
За словами Бенджаміна Гомперца з Бірмінгемського університету, такий пізній спалах вказує на те, що подія, яка живила викид, зберігала свою активність майже місяць.
Гамма-сплески належать до найпотужніших вибухів у Всесвіті, і такі тривалі події зазвичай пов’язують із колапсом масивної зорі та утворенням чорної діри. Вчені припускають, що джерелом енергії для цієї аномалії міг стати магнетар — нейтронна зоря з надзвичайно сильним магнітним полем. Також імовірно, що відбулося зіткнення струменя речовини зі щільними оболонками, які світило скинуло перед загибеллю.
Тривалу активність також могла забезпечити зоря рекордних розмірів, чия речовина значно довше падала б до центру, постійно підживлюючи викид. За оцінками команди дослідників, для такого процесу знадобився б блакитний надгігант із радіусом близько тисячі сонячних, оскільки компактніші зорі Вольфа-Райє не здатні пояснити настільки велику тривалість події.
Дослідники зазначають, що подібні космічні явища можуть бути набагато помітнішими саме в рентгенівському діапазоні, а не в гамма-променях. Астрономи розраховують, що чутлива космічна обсерваторія Einstein Probe допоможе знайти нові подібні приклади і точно з’ясувати, як зоря перед загибеллю здатна живити викид енергії протягом цілого місяця.
Матеріал Загадка космосу: астрономи зафіксували аномально довгий гамма-сплеск вперше опубліковано на порталі Новини Планети.
