Археологічні розкопки на північному сході Франції виявили могили людей, похованих разом з кіньми, а також золоті та срібні прикраси та зброю, прикрашену дорогоцінним камінням, вік яких сягає приблизно 1500 років.
Однак ці розкішні поховання містять більше, ніж просто скарби еліти тієї епохи. Потенційно смертельні поранення від вогнепальної зброї, виявлені на деяких скелетах, є вражаючим доказом подій, які відбувалися в регіоні під час занепаду Римської імперії, пише Arkeo News.
Національний інститут превентивних археологічних досліджень (INRAP), проводячи розкопки в Хорбур-Вірі поблизу Кольмара в регіоні Ельзас, виявив 14 людських могил та два кінських поховання, що датуються другою половиною V століття нашої ери. Дослідження, проведене перед початком житлового проекту, також виявило залишки давнішого римського поселення в тому ж районі. Отже, археологи знайшли сліди двох різних епох, які можуть допомогти зрозуміти перехід регіону від римського правління до раннього Середньовіччя.
Читайте також:
Під паризькою лікарнею. Вчені знайшли залишки кельтської фортеці, знищеної Юлієм Цезарем
На цвинтарі поховано 11 дорослих або старших підлітків і трьох маленьких дітей. Більшість могил були підготовлені у прямокутній або трапецієподібній формі та розташовані відповідно до вимірів тіла померлого. Однак багатство предметів, знайдених у деяких могилах, чітко свідчить про статусні відмінності в громаді. Зокрема, дві чоловічі могили привертають увагу різноманітністю та майстерністю виготовлення зброї. Археологи виявили в цих могилах мечі, що частково збереглися з дерев’яними піхвами, довгі однолезові ножі, відомі як скрамасакси, щити та метальну зброю типу ангон. Прикраси із золота, срібла та гранатових інкрустацій на одязі та спорядженні зброї свідчать про те, що померлі обіймали привілейоване становище.
INRAP стверджує, що таке спорядження схоже на могили германських лідерів або германських союзників, які служили в римській армії протягом V століття. Однак самих лише похоронних речей недостатньо, щоб визначити точну етнічну приналежність похованих тут або до якої військової частини вони належали.

Дві інші могили виділяються багатими колекціями предметів,
які зазвичай пов’язані з жіночими похованнями. Позолочені срібні фібули, срібні брошки у формі птахів, намиста зі скляних намистин, пряжки для ременів та кістяні гребені свідчать про те, що ці особи також могли обіймати значні посади в громаді. Вироби з дорогоцінного металу особливо демонструють роль одягу та особистих прикрас у вираженні соціального статусу серед еліти того періоду.
Ще однією незвичайною особливістю кладовища є наявність двох коней серед людських поховань. Археологи знайшли тварин похованим разом зі збруєю. Ця практика надає важливі дані для дослідження значення статусу та військової ідентичності, пов’язаних з кіньми та спорядженням для верхової їзди в певних громадах.
Читайте також:
Сховали в стіні. У Франції знайшли скарб давньоримських монет Окрім багатства могил, увагу дослідників також привернув стан людських скелетів. Початкові антропологічні спостереження показують, що деякі члени цієї громади мали серйозні проблеми зі здоров’ям та фізичні травми. Переломи кісток, які, можливо, не зажили належним чином, були виявлені щонайменше у двох осіб.
Один з переломів спричинив нерухомість колінного суглоба, що, можливо, заважало людині нормально користуватися ногою.
Більш вражаючою знахідкою є сліди на кістках двох осіб, які, як вважається, пов’язані з ударами ріжучою зброєю. Дослідники не виявили жодних ознак ремоделювання, що свідчить про загоєння кісток навколо ран. Це говорить про те, що ці особи могли померти невдовзі після поранень. За даними INRAP, досить незвично бачити потенційні поранення одразу у двох осіб у такій невеликій поховальній громаді. Інститут припускає, що ці попередні висновки вказують на те, що зброя, похована разом із померлим, могла бути чимось більшим, ніж просто символами статусу.
Однак точний характер ран та їх зв’язок зі смертю ще не з’ясовані. Подальші антропологічні дослідження можуть розкрити детальнішу інформацію про те, як виникли ці сліди та умови життя похованих.
Читайте також:
Ремонтували будинок. У Франції виявлено кладовище віком 1700 років із похованнями римської епохи Ще одним важливим аспектом розкопок є те, що цвинтар розташований у тій самій місцевості, що й давніше римське поселення.
Археологи задокументували поселенську діяльність, що розвивалася з середини I століття нашої ери, в межах археологічних шарів, що перевищують 1,5 метра. Поселення посилювалося протягом II та III століть нашої ери. Споруди, побудовані на кам’яних фундаментах, дороги, печі, колодязі та ями, які могли використовуватися для різних цілей, свідчать про існування тут жвавого римського району. Помітна зміна у використанні цієї території відбулася у IV столітті нашої ери. Темні шари алювію покривали частини поселення, а діяльність людини стала рідкіснішою. Приблизно через століття, у другій половині V століття, частину тієї ж землі було перетворено на цвинтар.
Раніше NV Техно писав, що стародавній некрополь римської епохи був виявленийбіля міста Нарбонна в Окситанії, на південному заході Франції в 2019 році. Археологи з INRAP розкопали цю ділянку і виявили кладовище, яке активно використовувалося протягом 1 та 2 століть нашої ери.
Некрополь відноситься до поселення Нарбо Марціус (Narbo Martius) — першої римської колонії в Галлії, заснованої в 118 р до н.е. поблизу Віа Доміція, першої римської дороги в Галлії, яка зв’язала Італію з Піренейським півостровом. На початку нашої ери місто стало великим торговим центром, лежачим на шляху між Середземномор’ям і Атлантикою.
Читайте також:
Хотілося б подивитися на злодіїв. У Франції було викрадено меч, який встромили в скелю 1300 років тому і прикували ланцюгами