Наука

Раз на 26 мільйонів років на Землі вимирає майже все живе: скільки залишилося до чергової катастрофи

9 лис•Today.ua

Гіпотеза про вимирання динозаврів через зіткнення нашої планети з астероїдом є найбільш популярною у науковому світі і претендує на роль теорії. Однак учений-фізик Річард Мюллер нещодавно висунув інше припущення: динозаври могли вимерти внаслідок зіткнення із Землею великої комети, а не астероїда. Науковець звернув увагу на періодичність масових вимирань на нашій планеті. Такі катастрофи, коли Земля втрачає більшу частину живих істот, що її населяють, трапляються приблизно раз на 26 мільйонів років. Отже, вони мають певну періодичність. Мюллер вважає, що причиною цієї періодичності є невидима зірка-супутник нашого Сонця, яка отримала назву Немезида.

Що саме може відбуватись на незбагненній космічній відстані, щоб це аж відлунювало на Землі,йдеться в публікації Universe Today.

Немезида може бути червоним карликом, маса якого становить щонайменше 5% сонячної. Він нібито рухається довкола спільного центру мас із Сонцем по сильно витягнутій орбіті.

Під час проходження поблизу щільних ділянок Хмари Оорта гравітаційний вплив цієї зорі здатний порушувати рух величезної кількості крижаних об'єктів.

Частина з них після цього сходить зі своїх траєкторій та направляється до внутрішніх областей Сонячної системи, створюючи тривалі періоди підвищеної кометної активності.

Мюллер припускає, що подібні кометні потоки можуть тривати до мільйона років. Із цією гіпотезою він пов'язує можливу періодичність великих вимирань на Землі, які, за деякими оцінками, повторюються приблизно через кожні 26 мільйонів років.

Однією з таких катастроф стало зникнення динозаврів близько 66 мільйонів років тому. Дослідник не виключає, що причиною цього вимирання міг бути не астероїд, а комета. Втім, наслідки падіння великих космічних тіл можуть бути настільки подібними, що встановити їхнє походження непросто.

На відміну від випадкових зоряних зближень, Немезида, згідно з припущенням ученого, мала б регулярно впливати на Хмару Оорта. Розрахунки Мюллера допускають існування такого механізму протягом останніх 250 мільйонів років.

Чому Немезида досі залишається гіпотетичною зіркоюГоловне заперечення проти цієї теорії полягає в тому, що червоний карлик із такими характеристиками астрономи вже давно мали б помітити.

Проте прихильники гіпотези пояснюють складність пошуків особливостями його руху разом із Сонцем навколо спільного центру мас.

Серед чинників, які можуть ускладнювати спостереження:

  • Невелика яскравість: очікувана зоряна величина становить 8–9, тому побачити об'єкт без телескопа неможливо.
  • Складне тло: імовірне розташування Немезиди у площині екліптики ускладнює її пошук серед численних космічних об'єктів.
  • Незначне видиме зміщення: спільний рух із Сонцем може робити власне переміщення зорі на небі малопомітним.
Які дослідження допоможуть перевірити гіпотезуНе меншою загадкою для астрономів залишається сама Хмара Оорта — віддалена область, що, за оцінками, сягає приблизно 1,6 світлового року від Сонця. Вважається, що вона складається із залишків первісної Сонячної системи, речовини сусідніх зірок із зоряного скупчення, де сформувалося Сонце, та захоплених міжзоряних об'єктів.

Нові можливості для вивчення цієї області має відкрити обсерваторія імені Віри Рубін. Завдяки її спостереженням науковці розраховують знайти більше довгоперіодичних комет і детальніше дослідити траєкторії їхнього руху. Це допоможе з'ясувати, чи могли інші зорі впливати на формування кометних потоків.

Попри те, що космічна катастрофа спричинила вимирання динозаврів, для людства поки що аналогічної загрози немає. За оцінками учених, наступний потужний потік комет, здатний завдати Землі масштабних руйнувань, може виникнути не раніше, ніж через 12–15 мільйонів років.

Нагадаємо, Китай планує відправити своїх астронавтів на Місяцьдо 2030 року. Відповідно до плану, троє астронавтів працюватимуть на Місяці упродовж трьох діб.

Зоря

Читайте ще