Суспільство

Мобілізація від 1 грудня: кого можуть призвати, а хто втратить відстрочку

27 лис•ТСН

Зміст

Кого можуть мобілізувати у грудні
Хто не підлягає призову у грудні 2025 року
Мобілізація жінок
Мобілізація чоловіків 50+
Зміни в оформленні відстрочок
Хто може отримати відстрочку у «Резерв+»
Хто може втратити відстрочку у грудні 2025 року
Що варто знати про бронювання порушників військового обліку

В Україні подовжили дію воєнного стану до 3 лютого 2026 року. Відтак тривають і мобілізаційні заходи. Згідно з чинним законодавством чимало громадян можуть бути призвані на службу.

ТСН.ua зібрав усе, що варто знати військовозобов’язаними про мобілізацію у грудні 2025 року.

Кого можуть мобілізувати у грудніВ Україні від 1 грудня не передбачено будь-яких змін у процесі мобілізації. Чинні правила мобілізації та порядок призову залишаються незмінними. Вони, як і раніше, повністю визначаються положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відтак мобілізації у грудні підлягають:

чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду служби, якщо в них немає права на відстрочку, або вони не виключені з військового обліку;
чоловіки від 18 до 60 років,
які мають досвід служби, йдеться про тих, хто проходив строкову службу, має статус військовозобов’язаного або перебуває в офіцерському резерві, не має проблем зі здоров’ям, що не дають змоги нести службу, і не має броні та відстрочки;
ті, хто був раніше знятий з обліку за станом здоров’я (або мали статус «обмежено придатний», проте при повторному ВЛК його визнали «придатним» до служби

Водночас мобілізації з 18 років підлягають виключно військовозобов’язані. Для призовників мінімальний вік призову — 25 років. Окрім того, хлопці віком від 18 до 24 років можуть за своїм бажанням підписати з Міноборони «Контракт 18-24«.

Вступати на службу за контрактом дозволено й іншим віковим категоріям, але виключно за умови, що кандидат успішно пройде професійно-психологічний відбір і буде визнаний придатним за станом здоров’я.

Хто не підлягає призову у грудні 2025 рокуСтаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначає вичерпний перелік осіб, які мають право на відстрочку або звільнення від служби. Зокрема, мобілізації не підлягають:

військовозобов’язані,
які мають проблеми зі здоров’ям, що не дозволяють нести військову службу, а ВЛК підтвердила це;
військовозобов’язані, які мають інвалідність — I, II чи III групи;
батьки, у яких троє або більше неповнолітніх дітей;
опікуни та піклувальники дітей, у яких немає батьків;
військовозобов’язані, у яких батьки з I та II групою інвалідності, чоловік (дружина) має будь-яку групу інвалідності;
ті, хто має на утриманні неповнолітню дитину з інвалідністю або ж дорослу дитину з I чи II групою інвалідності;
ті, хто доглядає за родичами, які нездатними самостійно подбати про себе;
студенти денної/ дуальної форми навчання у вишах (однак за умови, що вони здобувають рівень освіти вищий за той, що в них є).

Не підлягають призову заброньовані працівники, чия діяльність є критичною для функціонування держави. Також відстрочку мають особи, які втратили в бойових діях проти РФ брата чи сестру (включно з неповнорідними, відповідно до змін від вересня 2024 року).

Громадяни, звільнені з полону, отримують повне право на добровільну участь у військовій службі, але не підлягають повторній мобілізації.

Мобілізація жінокВ Україні до кінця 2025 року не передбачається будь-яких змін щодо призову жінок.

Українки мають право приєднатися до лав ЗСУ добровільно, підписавши контракт. Водночас їм доведеться пройти курси базової військової підготовки та першої медичної допомоги.

Однак варто зазначити, що українкам можуть відмовити в підписанні контракту, якщо вони:

мають троє дітей;
мають дитину з інвалідністю;
мають проблеми зі здоров’ям тощо.

Своєю чергою деякі категорії українок мають обов’язок ставати на військовий облік. Це стосується представниць медичних спеціальностей.

Мобілізація жінок-медиків не здійснюється, проте цей облік необхідний для складання резерву.

Мобілізація чоловіків 50+Нагадаємо, що мобілізації в Україні підлягають військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, якщо в них немає права на відстрочку, або вони не виключені з військового обліку.

Офіційно не існує підстав для відстрочки через вік від 50 років, пише УНІАН. Тож як всі військовозобов’язані, чоловіки від 50 років можуть бути мобілізовані, якщо придатні до служби та не мають права на відстрочку.

Проте, якщо чоловік має необхідну військову спеціальність і визнаний придатним за станом здоров’я, його можуть мобілізувати навіть наприкінці граничного віку призову (до 58-59 років).

Водночас таких військовозобов’язаних зазвичай не направляють на передову або в штурмові групи.

Мобілізація 50+ спрямована скоріше на поповнення частин забезпечення, а отже після досягнення 50-річного віку такі чоловіки частіше служать у тилу.

Своєю чергою для чоловіків віком від 60 років передбачений річний «Контракт 60+». Проте щоб братися до виконання своїх обов’язків, кандидат проходить військово-лікарську комісію та встановлений випробувальний термін.

Зміни в оформленні відстрочокВід 1 листопада в Україні діють нові правила оформлення та продовження відстрочок.

Відтак територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) більше не приймають заяви і документи на оформлення відстрочки від громадян. Тому військовозобов’язані зможуть продовжити відстрочку таким способом:

онлайн: через застосунок «Резерв+»;
офлайн: через будь-який зручний Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

«Від першого листопада документи ці (на відстрочку — Ред.) прийматимуть у ЦНАП. Але це стосується лише прийому документів, тому що той процес, який був раніше у ТЦК щодо видавання відстрочок, він залишається незмінним насправді», — пояснив речник Київського обласного ТЦК та СП Олег Байдалюк.

Своєю чергою ЦНАПи передають скановані документи до ТЦК в електронному вигляді. Далі ТЦК вносить дані про надану відстрочку до реєстру «Оберіг» (який відображається у «Резерв+») і видаватиме паперову довідку тим, кому вона потрібна.

Зауважимо, що ЦНАПи лише приймають документи, а ухвалення рішення про надання відстрочки та видачу довідок здійснює лише ТЦК.

Водночас від 1 листопада більше не видається паперова довідка про відстрочку. Єдиним підтвердженням є електронний військово-обліковий документ у «Резерв+». Його паперову копію можна видрукувати з «Резерв+», «Дії» або отримати у ЦНАПі чи ТЦК.

Хто може отримати відстрочку у «Резерв+»Застосунок «Резерв+» є основним інструментом для отримання відстрочки. Наразі у застосунку доступні 10 типів відстрочок, які можуть оформити:

люди з інвалідністю;
тимчасово непридатні до служби;
батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
ті, хто мають дружину (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи;
жінки та чоловіки військових з дитиною;
батьки трьох і більше дітей в одному шлюбі;
батьки, які самостійно виховують дитину до 18 років;
студенти, аспіранти;
працівники вищої та профосвіти.

Цей перелік обіцяють розширити.

Хто може втратити відстрочку у грудні 2025 рокуУ грудні можуть втратити відстрочку ті, у кого зникли підстави, на яких вона була надана, або сплив їхній термін дії.

Зокрема, військовозобов’язаний чоловік може втратити право на відстрочку, у разі:

він має трьох дітей та велику заборгованість зі сплати аліментів, що перевищує суму тримісячних платежів
якщо особа, за якою доглядав чоловік, померла або одужала, або
коли дитина батька-одинака стала повнолітньою.

Що варто знати про бронювання порушників військового облікуХоча основні правила мобілізації та надання відстрочок (Закон «Про мобілізацію» та Постанова КМУ №560) залишаються незмінними з грудня 2025 року,

відбулися важливі зміни у процедурі бронювання працівників, розповіла партнерка Grain Law Firm Лідія Карплюк в інтерв’ю «Факти ICTV».

Відтак, від 4 грудня 2025 року набуває чинності закон (ухвалений 9 жовтня 2025 року), який дозволяє критично важливим підприємствам бронювати військовозобов’язаних, незалежно від (і це не впливає на кількість заброньованих):

відсутності або неналежного оформлення військово-облікових документів;
факту неперебування на військовому обліку;
не уточнення персональних даних (адреса, контакти);
перебування особи в розшуку за порушення правил військового обліку чи мобілізаційного законодавства.

Для військовозобов’язаних працівників, які мають порушення військового обліку, строк бронювання не може перевищувати 45 календарних днів з моменту укладення трудового договору. Таке бронювання надається лише один раз протягом календарного року.

Цей період призначений для того, щоб працівник усунув усі порушення та врегулював питання, пов’язані з військовим обліком.

Водночас Лідія Карплюк наголосила, що саме бронювання не звільняє від адміністративної відповідальності за ст.

210 або 210-1 КУпАП. Якщо немає підстав для оскарження постанови, військовозобов’язаний має сплатити накладений штраф.

Законом також передбачає спеціальний строк випробування у трудових договорах для таких працівників — він не може перевищувати 45 днів. При цьому укладення трудових договорів із порушниками військового обліку не вважається порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію для посадових осіб підприємств.

У серпні в Україні запровадили зміни до правил перетину кордону для чоловіків під час воєнного стану, а саме — уряд дозволив виїзд чоловікам віком 18–22 років. Як зазначала прем’єрка Юлія Свириденко, мова йде про всіх громадян відповідного віку.

Раніше ТСН.ua розповідав, чи можуть мобілізувати заброньованого у відпустці.

Читайте також:

Мобілізація студентів просто під час навчання чи канікул: адвокат пояснив, коли це буває
Мобілізація по-новому в Україні: чи можуть ТЦКівці носити цивільний одяг та затримувати громадян
«Кількість СЗЧ скоро дорівнюватиме армії»: нардеп Костенко б’є на сполох через масове дезертирство

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber

курс, закон, Дія