Росія показала новий наземний ракетний комплекс "Изделие 347", створений на базі авіаційної ракети ЛМУР. Його застосували 2 жовтня 2026 року під час основного етапу стратегічних навчань "Центр-2026" на полігоні Чебаркульський. Москва заявляє про дальність до 20 км, однак відео демонстраційного пуску, яке проаналізували військові оглядачі, свідчить про промах ракети по умовній цілі.
Детальніше в цьому далі розбирався "Апостроф".
Що таке "Изделие 347"Про застосування комплексу повідомило Міноборони РФ. За його даними, "Изделие 347" призначене для ураження нерухомих і рухомих цілей на дальності до 20 км, а оператор може наводити ракету на кінцевій ділянці польоту. Пуск під час навчань використовували проти позиції артилерії умовного противника, яку перед цим виявили засоби повітряної розвідки.повідомило Міноборони РФ
Defense Express називає"Изделие 347" наземною пусковою та станцією керування ракетою Х-39 ЛМУР, відомою також як "Изделие 305". За даними видання, комплекс уперше показали під час "Центр-2026" у Челябінській області. На шасі використали вантажівку Урал-63706-0010 "Торнадо-У".
Що таке ракета ЛМУРЛМУР розшифровується як легка багатоцільова керована ракета. Її розробило коломенське Конструкторське бюро машинобудування, яке входить до холдингу "Высокоточные комплексы" державної корпорації "Ростех". Ракету також позначають як "Изделие 305", а в окремих профільних матеріалах – як Х-39.
Для базової версії The War Zone наводить масу 105 кг, довжину 1,945 метра та бойову частину масою 25 кг. Ракета має твердопаливний двигун і може розвивати до 230 м/с. Гарантована дальність керованого польоту для цієї версії становить 14,5 км.
До появи "Изделия 347" ЛМУР застосовували з вертольотів. The War Zone описував її випробування на Ми-28НМ та Ка-52М, а також використання з Ми-8МНП-2. Для бойових вертольотів існували пускові установки на одну або дві ракети.
Як працює система наведення ЛМУРОсобливість ЛМУР – поєднання інерційної навігації, супутникової корекції та тепловізійної головки самонаведення. Ракета може спочатку летіти до заданої ділянки, після чого зображення з її головки передається оператору через двосторонній канал зв'язку. Оператор бачить обстановкута може визначити ціль уже після запуску.
Пьотр Бутовскі описує два основні режими. У простішому варіанті оператор заздалегідь визначає видиму ціль, після чого гелікоптер може відвернути від неї. В іншому режимі ракета летить до району цілі за інерційною системою та супутниковими поправками, а оператор уже під час польоту вибирає потрібний об'єкт і за потреби може змінити його.
"У найпростішому способі використання ракета LMUR запускається по цілі, що знаходиться в межах візуальної видимості. Оператор у кабіні гелікоптера бачить зображення з головки самонаведення, поки ракета все ще висить під крилом. Він позначає ціль, яку потім запам'ятовує головка самонаведення. Після запуску ракети гелікоптер може відвернутися, а головка самонаведення ракети автоматично відстежує ціль, доки вона не влучить у неї", – говорить він.
Окремо Бутовскі описував обладнання для двостороннього зв'язку. На Ка-52М відповідний контейнер має краплеподібну форму та встановлений під лівим крилом, а на Ми-8МНП-2 антена розміщена в носовому обтічнику. Щодо новішого Ми-28НМ автор допускав використання подібної системи, але зазначав,
що її конструкцію на цьому вертольоті не вдалося підтвердити візуально.
Звідки взялися 25 км для ЛМУРУ характеристиках базової версії фігурує дальність 14,5 км. У червні 2025 року російські джерела почали повідомляти про модифікацію "УР-305УД" зі збільшеною дальністю. ANNA NEWS навела дані з опублікованого зображення пульта керування, де для ракети було показано 25,3 км.
Водночас немає незалежного підтвердження, що саме ця модифікація стала основою наземного "Изделия 347". Defense Express називає таку версію ймовірною. Тому 25 км не варто подавати як гарантовану дальність нового наземного комплексу: офіційно для "Изделия 347" Міноборони РФ заявляє до 20 км.
Чи влучила ракета під час показового пускуСаме тут російська офіційна версія розходиться з аналізом оприлюдненого відео. Міноборони РФ повідомило про застосування "Изделия 347" для знищення позицій артилерії умовного противника.
Однак Defense Express проаналізував кадри пуску та зазначив, що ракета Х-39 ЛМУР по умовній цілі не влучила. Видання пише, що під час демонстрації ракета просто промахнулася по заданій позиції.
Тому твердження ТБ про "100%-ву ефективність" нового комплексу не має підтвердження і в матеріал не включається.
Які проблеми має "Изделие 347"Українське військово-аналітичне виданняDefense Express звертає увагу на критичні тактичні недоліки нового наземного комплексу. За офіційно заявленої дальності пуску до 20 км, велика колісна машина на базі броньованої вантажівки "Урал-63706" ("Торнадо-У") змушена підходити відносно близько до переднього краю. Це створює високі ризики її знищення далекобійними FPV-дронами та артилерією ЗСУ.
Окремо автори припускають, що робота комплексу із закритих позицій (наприклад, з низин чи лісосмуг) суттєво ускладнить або унеможливить підтримання двостороннього радіоканалу з ракетою, оскільки для передачі відеосигналу в реальному часі потрібна пряма радіовидимість. Якщо цей зв'язок зникне, оператор втратить змогу коригувати політ ракети, що зведе нанівець її головну перевагу.
Концептуально фахівці порівнюють "Изделие 347" з ізраїльським важким протитанковим комплексомSpike NLOS (дальність до 32 км з наземної установки) та корейським Bulsae-4 (дальність до 25 км,
де зв'язок забезпечується через стійкий до перешкод оптичний кабель). Російський аналог помітно поступається їм у дальності та захищеності каналів керування.
Що відомо про бойове застосування ЛМУРЛМУР не є новою ракетою саме по собі. Її розробляли як авіаційну зброю, а випробування на Ми-28НМ почалися у 2019 році, на Ка-52М – роком пізніше. У січні 2023 року The War Zone опублікував аналіз відео, на якому Ми-28НМ несе дві ракети ЛМУР і використовує їх під час бойового завдання.
Таким чином, новизна "Изделия 347" полягає не у створенні принципово нової ракети, а в перенесенні можливостей ЛМУР із вертолітної платформи на наземний комплекс. Наскільки ефективно ця схема працюватиме поза полігоном, відкриті дані поки не дозволяють оцінити однозначно.
Також "Апостроф" писав про те, що Росія внесла низку змін до далекобійного ударного безпілотника «Герань-4». Зокрема, було модернізовано навігаційні системи, силову установку та бойову частину. За оцінкою аналітиків, це потенційно може підвищити стійкість дрона до засобів радіоелектронної боротьби.
