Президент США Дональд Трамп, китайський лідер Сі Цзіньпін і російський диктатор Володимир Путін можуть зустрітися наступного тижня, щоб обговорити глобальні «гарячі точки» — від воєн в Україні та Ірані до ядерної зброї та штучного інтелекту. Однак шанси на те, що ця рідкісна зустріч призведе до укладення якоїсь великої угоди — мізерні.
Про це пише Reuters.
За словами двох джерел, обізнаних із перебігом підготовки, переговори щодо зустрічі, які тривають до останнього моменту, поки що не призвели до визначення порядку денного чи формату переговорів. Проте, як повідомили ці джерела, очікується, що зустріч відбудеться в Шеньчжені, де лідери візьмуть участь у форумі Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.
Reuters пише, що ці три лідери мають цілковито різні цілі.
Путін вбачає шанс укласти угоду про припинення війни в Україні на власних умовах. Трамп — приголомшений нещодавніми поразками своєї Республіканської партії на виборах — вважає це нагодою увійти в історію, оскільки можливий поступ до тристоронньої угоди щодо контролю над ядерною зброєю. Однак для Сі це непередбачувана зустріч,
пов’язана з численними ризиками.
Читайте також:
Зустріч Путіна з Трампом і Сі Цзіньпіном: як до цього ставитись? У статті сказано, що схильність Трампа до імпровізації суперечить ретельно спланованому підходу Сі до заходів високого рівня. Водночас сподівання Трампа щодо контролю над озброєннями стикаються з реальністю: Китай, який має значно менший ядерний арсенал, ніж США чи Росія, вважає себе аутсайдером у ядерних перегонах.
«Це те, чого китайці не можуть терпіти», — сказав Едгард Каган, колишній високопосадовець адміністрації Байдена з питань Східної Азії, який нині працює в аналітичному Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
За його словами, можна з упевненістю сказати, що китайці не хочуть вести переговори зі США щодо контролю над озброєннями.
«І вони точно не хочуть робити це спільно зі США та Росією, оскільки це передбачає визнання ними того факту, що вони нині є великою ядерною державою, на яку мають поширюватися аналогічні обмеження», — сказав він.
Reuters пише, що в урядів менших країн, які не беруть участі в переговорах — зокрема України й Тайваню,
— глибоке занепокоєння викликає перспектива укладення окремої угоди між трьома країнами без їхньої участі.
«Ця зустріч стане черговим дипломатичним спектаклем Трампа за майже шість років його перебування на посаді президента США, включно з його попередніми зустрічами з Путіним і лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Жодна з цих зустрічей не призвела до прориву», — йдеться в матеріалі.
Один із високопосадовців адміністрації Трампа заявив, що «ми не розраховуємо досягти жодної угоди» щодо ядерних питань, але додав: «Настав час для Китаю, так би мовити, активізуватися» й обговорити цю тему.
У статті сказано, що запропонована зустріч викликала — особливо в Росії — порівняння з Ялтинською конференцією 1945 року за участю США, Великої Британії та Радянського Союзу, на якій було офіційно закріплено сфери впливу й закладено підвалини світового порядку після Другої світової війни, і яка стала символом домовленостей великих держав, що нав’язувалися меншим країнам.
За словами джерел, можлива зустріч викликала занепокоєння — від Києва до Токіо.
«Ми справді не хочемо, щоб це перетворилося на „Ялту-2, 3, 4“ із перерозподілом сфер впливу», — заявив минулого місяця президент України Володимир Зеленський.
Водночас ситуація виглядає незручною для Китаю, якого не запросили у 1945 році і який намагається позиціювати себе як «захисника» інтересів малих країн.
19 жовтня Трамп заявляв журналістам, що під час візиту до Китаю розраховує зустрітися із Сі Цзіньпіном і Путіним. Він анонсував обговорення денуклеаризації та війни в Ірані.