За кордоном

На острові посеред океану живуть лише 220 людей: до найближчого міста шість днів кораблем

Посеред Атлантичного океану існує острів, де мешкають лише близько 220 людей, немає аеропорту, а кораблі з продуктами прибувають кілька разів на рік. Тристан-да-Кунья вважається одним із найвіддаленіших населених островів планети, а дістатися туди можна лише морем, витративши на дорогу від шести до 15 днів.

Про це пише Express.

Тристан-да-Кунья розташований у південній частині Атлантичного океану, за тисячі кілометрів від материків. Це вулканічний острів, мешканці якого живуть майже в повній географічній ізоляції від решти світу.

Від найближчого узбережжя Південної Америки острів відділяє приблизно 3700 кілометрів. До південноафриканського Кейптауна, звідки здійснюється основне транспортне сполучення, — понад 2700 кілометрів.

На Тристан-да-Куньї немає ані аеропорту, ані злітно-посадкової смуги. Тому потрапити сюди літаком неможливо, а єдиним практичним способом подорожі залишається морський транспорт.

Зазвичай плавання з Кейптауна триває близько шести днів. Однак через складні погодні умови та особливості морського сполучення дорога іноді може розтягнутися до 15 днів.

Усе постійне населення острова зосереджене в єдиному поселенні — Единбурзі семи морів. Тут розташована основна інфраструктура, необхідна для життя невеликої громади.

Населення Тристан-да-Куньї становить приблизно 220 осіб. При цьому місцева громада настільки тісно пов'язана родинними зв'язками, що серед мешканців налічується лише 11 родових прізвищ.

Через віддаленість острова його жителі змушені ретельно планувати закупівлі продуктів та інших товарів. Постачання залежить від кораблів, які прибувають лише кілька разів на рік.

На острові працює один головний продуктовий магазин. У ньому продають борошно, каву, шоколад, туалетний папір та інші товари, які доставляють морем.

Асортимент магазину значною мірою залежить від останнього прибуття судна. Тому місцеві мешканці не можуть розраховувати на такі самі умови придбання товарів, як жителі великих міст.

Попри ізоляцію, на острові є власний паб The Albatross. Він став одним із місць, де місцеві жителі збираються та проводять вільний час.

Основним джерелом доходів остров'ян є вилов і продаж омарів. Морепродукти експортують до Австралії,

Нової Зеландії, США та європейських країн.

Частина населення також займається сільським господарством, виготовленням виробів ручної роботи та природоохоронною діяльністю. Додаткові надходження забезпечує продаж поштових марок і пам'ятних монет, які купують колекціонери з різних країн.

Хоча Тристан-да-Кунья розташований за тисячі кілометрів від Великої Британії, його жителі мають британське громадянство. Острів належить до британських заморських територій.

Історія британської присутності тут почалася у 1816 році. Тоді Велика Британія встановила контроль над архіпелагом невдовзі після заслання Наполеона на острів Святої Єлени.

Британська військова залога мала запобігти можливому використанню Тристан-да-Куньї прихильниками французького імператора для його визволення.

До архіпелагу також належать острови Найтінгейл, Інекспесибл і Гоф. На відміну від головного острова, вони не мають постійного населення.

Особливістю Тристан-да-Куньї є унікальна природа. Віддаленість від материків дозволила зберегти великі колонії морських птахів і ссавців.

Навколишні води стали середовищем існування китів,

дельфінів та акул. Зокрема, тут можна зустріти горбатих китів, кашалотів і блакитних акул.

За даними National Geographic, на островах архіпелагу мешкає приблизно 200 тисяч пінгвінів, понад п'ять мільйонів буревісників і близько 300 тисяч субантарктичних морських котиків.

Щоб захистити цю екосистему, у листопаді 2020 року навколо архіпелагу створили велику морську природоохоронну зону. Її площа становить майже 700 тисяч квадратних кілометрів.

На момент створення ця територія стала найбільшою морською охоронною зоною в Атлантичному океані. Її призначення — збереження місцевих морських видів та їхнього природного середовища.

Попри віддаленість, Тристан-да-Кунья відкритий для туристів. Однак організувати таку подорож значно складніше, ніж відпочинок на звичайному курортному острові.

Тут немає розвиненої туристичної інфраструктури, великої кількості готелів або регулярних авіарейсів. Охочі відвідати архіпелаг повинні заздалегідь погодити поїздку з місцевою владою та виконати необхідні адміністративні процедури.

Крім того, туристам потрібно враховувати нерегулярний рух кораблів і залежність морського сполучення від погоди. Через це подорож на Тристан-да-Кунью необхідно планувати із запасом часу.

Громада, наполеон, Джерело, погода

Читайте ще