Минулого тижня чернігівці на Красній площі зібралися на поминальний майдан, де під час Віче вшанували 40 днів світлої пам’яті Небесної сотні. Вічна слава Героям, котрі нині дивляться на нас із Небес. Друкуємо в пам’ять про великих українців вірш чернігівки Ніни Шакун. Нас обікрала Злочинна влада. Дітям лишила — Лиш барикади… Їх — найсвятіше — Життя забрала… Боже мій, люди, Кого ж ви обрали? Деякі схвально Плескали в долоні. Він же «віддячив»: Кулями — в скроні… Чому впізнати Ката не вміли? Чому запізно Все зрозуміли?.. «Беркут» шалений Б’є без упину: Тому — у груди, Тому — у спину. Звірячий снайпер Цілить у очі… Як йому спиться Тепер щоночі? В горі схилився Батько над сином: — За що тебе так, Моя дитино? За гідну долю Вмирають діти. Зчорніла мати. Голосить вітер… Дзвони Майдану. Серця калатають… За кров пролиту В кого спитають? Випала дітям Страшна година: Боротись за долю, За Україну. Їм би кохати, Жити, радіти… Безмежне горе… Скалічені діти… Вони — герої, Сини і дочки. Лежать на площі, Мов ангелочки… Летять їх душі В простір безмежний: — Ми тут за волю,
— За не-за-лежні-сть… Небо чорніло... Скільки ж тут болю!!! Вічна вам пам’ять, Борці за волю! Ніна ШАКУН МАЙДАН На Майдані б’ється серце України, І пульсує кров невинна із аорти. Патріоти волелюбні — до загину, У безсмертя йде борців нова когорта. На Майдані Божа заповідь лунає: «Не вбивай! Не убивай! Не убивайте!» Бо життя людське повторення не знає. В серце нації ви куль не посилайте! На Хрещатику — хрести із непрощення, Догорає на Хрещатику довір’я. І ридає за синочком сива неня, Не повернеться чийсь батько на подвір’я. Де й коли у тебе празник, Україно? Живемо у двадцять першому столітті. Вже не стануть українці на коліна, Нові ідоли у бронзі не відлиті. На Майдані єдність націй не згорає. Найсвятіше — справедливість у двобої, Бо Земля є заповітним Божим раєм, Хай не буде справжній рай политий кров’ю. На Майдані б’ється серце України, На Хрещатику — хрести із непрощення, Над Майданом — дух убитих без провини… Бог для смерті не дає благословення! Ольга ШТЕПА НЕБЕСНА СОТНЯ Ми — мужній нездоланний бо народ — Змели навали чужоземних орд. Та завелася внутрішня — своя — Шкідлива ненажерна, наче тля. Собі лиш ласі рвали скрізь шматки. Тепер тікають, наче пацюки. Та тільки не сховаєтесь ніде. За все народу ви відповісте! Небесна сотня… Сподівань, надій Твоїх не зрадимо, ти нам повір. Самі дамо своїй країні лад. І розцвіте Вкраїна, ніби сад! Не скінчила ти місію земну, Небесна сотне — злинула ти в рай. Та вашу справу, браття, головну Довершимо ми. Грай, музико, грай! Ніна Мехеденко
