Про це повідомляє The Public з посиланням на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Transparency International Ukraine.
Слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП. Сторона обвинувачення просила визначити Дидичу заставу у 50 млн гривень, однак суд зменшив її до 15 млн.
Перед розглядом запобіжного заходу захист Дидича заявляв відвід слідчому судді Ігорю Строгому, посилаючись на його попередні ухвали у цьому провадженні. Інший суддя ВАКС у задоволенні відводу відмовив, після чого розгляд продовжився.
За даними САП, Дидич є довіреною особою Сергія Кропиви — заступника начальника департаменту Офісу Генерального прокурора, якого у матеріалах НАБУ називають «Канцлером». У відкритих матеріалах судових засідань також зазначається про родинні зв’язки між ними. За даними, озвученими під час розгляду справи, дружина Дидича є сестрою Кропиви.
Яку роль Дидичу приписує слідствоВерсія САП значно ширша, ніж просто надання Кропиві юридичних консультацій.
За даними сторони обвинувачення, Дидич займався розробкою та реалізацією інвестиційних проєктів,
зокрема у сфері рекреаційної нерухомості, які, як стверджує слідство, фінансувалися коштами, отриманими від «кришування» кол-центрів.
Прокурорка САП заявила в суді, що адвокат вів облік активів Кропиви та бухгалтерський облік ФОПів, через які, за версією слідства, намагалися створити видимість законного походження грошей. Сам Кропива у записаних розмовах, як стверджує обвинувачення, говорив, що ФОПи перебувають «під крилом» Дидича. Матеріали про роль Дидича на платформі «ВАКС вирішив»
Окремо слідство стверджує, що Дидич консультував Кропиву щодо переоформлення майна та способів пояснення його походження.
Зокрема, за версією САП, саме Дидич запропонував зареєструвати дружину водія Кропиви Сергія Куцого як ФОП та переоформити на неї апартаменти в Поляниці Івано-Франківської області. Йдеться про нерухомість у районі Буковеля, яка фігурує у матеріалах справи «Карфаген».
Після інтересу НАБУ фігуранти почали переоформлювати активиЗа матеріалами судового розгляду, одним із важливих епізодів стали події після публікацій про власників апартаментів у комплексі Glacier Premium Apartments у Буковелі.
У лютому 2026 року Bihus.Info опублікував розслідування про власників дорогої нерухомості у комплексі. Серед них журналісти знайшли родичів низки прокурорів та інших посадовців. Розслідування Bihus.Info про Glacier Premium Apartments
За версією САП, після того як НАБУ почало активніше цікавитися цими активами, Кропива та його оточення взялися перевіряти, яка інформація вже потрапила до правоохоронців, а також обговорювати переоформлення майна.
Слідство стверджує, що наприкінці травня НАБУ направляло запити щодо рахунків Дидича. Після цього фігуранти нібито почали розробляти способи пояснити його контакти з компаніями та рух коштів юридичними послугами й інвестиційним консалтингом.
Прокуратура також заявила, що після слідчих дій у липні Дидич допомагав очищати телефони членів родини водія Кропиви Куцого. Під час обшуку в офісі самого адвоката, за словами прокурорки, у смітнику знайшли пошкоджені розрахункові документи, які стосуються матеріалів провадження. Саме ці обставини САП називала серед аргументів на користь тримання Дидича під вартою.
Що відповідає захист Дидича
Сторона захисту заперечує версію НАБУ та САП і просила взагалі не застосовувати до Дидича запобіжний захід.
Адвокати заявили, що Дидич багато років займається адвокатською практикою та як ФОП законно надавав юридичні й консультаційні послуги. Сам Дидич підтвердив, що міг консультувати Кропиву, однак наполягає, що робив це виключно в межах відносин адвоката та клієнта. Позиція захисту Дидича
Захист також стверджує, що Дидич не знав і не міг знати про ймовірно незаконне походження грошей Кропиви. Сам факт родинних зв’язків, на думку адвокатів, не підтверджує участі Дидича у злочинній організації.
Окремо захист поставив під сумнів саму кваліфікацію справи як діяльності злочинної організації та заявив про відсутність достатніх доказів причетності Дидича до легалізації незаконно отриманих коштів.
Що відомо про операцію «Карфаген»НАБУ та САП офіційно повідомили про операцію «Карфаген» на початку вересня. За версією слідства, у середині 2025 року один із керівників структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора створив злочинну організацію, до якої залучив працівників прокуратури та близьких осіб.
Організатором слідство називає Сергія Кропиву. За матеріалами ВАКС, на записах НАБУ він фігурує під псевдонімом «Канцлер».
НАБУ стверджує, що учасники організації систематично отримували гроші за невтручання у діяльність шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України та інших держав. Кол-центри, які відмовлялися працювати за встановленими правилами або платити, за версією обвинувачення, могли стати об’єктами обшуків та інших слідчих дій.
На початковому етапі НАБУ офіційно повідомляло про легалізацію понад 20 млн гривень через купівлю нерухомості, коштовностей та іншого дорогого майна, понад 12 млн гривень активів, переоформлених на третіх осіб, та понад 10 млн гривень, розміщених на рахунках близьких осіб під виглядом підприємницьких доходів.
Під час подальшого розгляду запобіжних заходів сторона обвинувачення назвала значно більшу загальну суму — понад 89,9 млн гривень. За версією САП, 41,7 млн гривень могли бути легалізовані за період роботи Кропиви в Офісі Генпрокурора, а ще 48,2 млн — за час його роботи заступником голови Одеської ОВА.
Ця більша сума походить із матеріалів,
які прокуратура представляла під час судових засідань, тоді як у первинному публічному релізі НАБУ були наведені лише окремі встановлені епізоди легалізації.
Хто вже отримав запобіжні заходи у справіСергію Кропиві 6 вересня ВАКС обрав тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн гривень. Прокуратура просила 200 млн. Рішення щодо запобіжного заходу Кропиві
7 вересня ВАКС взяв під варту Єлизавету Івахненко, яку в матеріалах справи називають «Музою». Альтернатива — 20 млн гривень застави. За версією слідства, вона була близькою особою Кропиви та брала участь у легалізації коштів. Сама Івахненко причетність до злочинної організації заперечує.
Того ж дня під варту взяли водія Кропиви Сергія Куцого, який у матеріалах справи фігурує як «Камрад». Суд визначив заставу у 3 млн гривень. Слідство вважає, що на нього та членів його сім’ї переоформлювали частину активів Кропиви.
8 вересня четвертим публічно названим фігурантом, якому ВАКС визначив тримання під вартою, став Олександр Дидич.
НАБУ у своєму офіційному повідомленні заявило загалом про п’ятьох підозрюваних.
У матеріалах судових засідань також фігурують інші працівники Офісу Генпрокурора та особи, яких слідство пов’язує з діяльністю кол-центрів, однак сам факт згадки людини в матеріалах провадження не означає наявності в неї статусу підозрюваного.
Як Сергій Кропива опинився в Офісі ГенпрокурораДо роботи в ОГП Сергій Кропива працював у кіберполіції. У 2023–2024 роках він був заступником голови Одеської обласної державної адміністрації Олега Кіпера.
У серпні 2025 року Кропива отримав керівну посаду в Офісі Генерального прокурора. За даними судових матеріалів, саме приблизно з цього періоду слідство відраховує створення злочинної організації.
САП стверджує, що Кропива мав значний неформальний вплив у системі прокуратури та інших державних органах. Серед іншого, в суді прокурор заявляв, що Кропива міг координувати обшуки так, щоб слідчі дії проводилися щодо «не своїх» кол-центрів, а також обговорював можливість підпорядкувати одному центру кримінальні провадження щодо таких структур по всій Україні.
Кропива свою вину не визнає. Він заявив, що оприлюднені записи вирвані з контексту,
а частина його фраз була жартами та «одеським лексиконом». Захист також заперечує існування злочинної організації у тому вигляді, який описує САП.
Що відомо про Руслана Кравченка у контексті справиУ записах, оприлюднених під час розгляду справи, Кропива неодноразово згадує людину, яку називає «Шефом». У медіа з’явилися припущення, що йдеться про генерального прокурора Руслана Кравченка, однак НАБУ та САП офіційно не оголошували, кого саме слідство ідентифікує під цим псевдонімом.
Кравченко підозри у справі «Карфаген» не отримував.
Сам генпрокурор категорично заперечив причетність до отримання грошей від незаконних кол-центрів або їх легалізації. Він наголошував, що записи розмов інших осіб не доводять його участі у будь-якій протиправній діяльності.
Ввечері 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку, назвавши це «політичним рішенням» і заявивши, що не хоче, аби посаду генпрокурора використовували як інструмент політичного протистояння. При цьому свою позицію щодо звинувачень він не змінив.
Президент Володимир Зеленський 8 вересня повідомив, що відповідне подання буде направлене до Верховної Ради.
Тому сама заява Кравченка ще не означає автоматичного припинення його повноважень: звільнення генерального прокурора має пройти передбачену законом парламентську процедуру.
На 8 вересня парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності також призначив окреме засідання, на якому планував заслухати генерального прокурора щодо кадрової роботи та внутрішнього контролю в ОГП, зокрема у сфері протидії шахрайським кол-центрам. Порядок денний засідання комітету Верховної Ради
Станом на момент підготовки матеріалу офіційного повідомлення про оголошення Кравченку підозри у справі «Карфаген» немає. Пов’язувати його відставку безпосередньо з доведеною причетністю до злочинів також некоректно: відповідної юридичної оцінки суду немає.
Кримінальне провадження №52026000000000295 перебуває на стадії досудового розслідування. Дії фігурантів НАБУ та САП попередньо кваліфікують за статтею 255 Кримінального кодексу — створення, керівництво злочинною організацією або участь у ній, а також за статтею 209 — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом. Картка справи «Карфаген»
Читайте нас у Telegram
