Бельгійсько-американський фізик Френсіс Хальцен отримав Нобелівську премію з фізики 2026 року за дослідження нейтрино високих енергій астрофізичного походження та внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube в Антарктиці. Як пише The Associated Press, вченому вдалося допомогти науковцям відкрити нове вікно у Всесвіт - за допомогою майже невловимих частинок, які називають «примарними», інформують Економічні новини.
Нейтрино не мають електричного заряду, володіють надзвичайно малою масою і майже не взаємодіють з речовиною. Щосекунди трильйони таких частинок проходять крізь наше тіло, залишаючись практично непомітними. Щоб зафіксувати їх, команда Хальцена перетворила величезний масив антарктичного льоду на своєрідний космічний детектор.
Датчики IceCube були розташовані на глибині близько 2,5 кілометра, де вони фіксували крихітні спалахи світла, що виникають, коли нейтрино взаємодіють із льодом. Завдяки цьому вчені змогли виявити високоенергетичні нейтрино, які прибувають із далеких галактик, і отримати нові підказки щодо походження та еволюції Всесвіту. Сам Хальцен назвав антарктичну обсерваторію «великим оком із льоду», яке дозволяє дивитися на Всесвіт не через світло, а через нейтрино.
Дослідження було надзвичайно складним: серед тисяч частинок, які детектори фіксують щосекунди, науковцям потрібно було знаходити рідкісні сигнали космічного походження. Проєкт IceCube об’єднав понад 400 учених із 14 країн. Хальцен, якому 82 роки, заявив, що премія стала визнанням величезної спільної роботи команди. Грошова винагорода Нобелівської премії цього року становить 12 мільйонів шведських крон - близько 1,2 мільйона доларів.
