Дослідники виявили фрагменти ДНК людського гена BC200 усередині вірусу контагіозного молюска.
Певна частина нашої ДНК здатна до самовідтворення та переміщення на нові ділянки геному. Останні наукові дослідження свідчать, що копії, створені на основі одного специфічного гена, який активно функціонує в клітинах людського мозку, пройшли ще далі — безпосередньо до вірусної структури.
Читайте також:
Сонце не буває безпечним? Вчені зафіксували пошкодження ДНК шкіри навіть за слабкого УФ-випромінювання У науковій праці, опублікованій у журналі Science, вчені виявили дві подібні послідовності у вірусі контагіозного молюска. Цей вірус уражає шкіру людини, спричиняючи появу невеликих новоутворень.
Сам ген, відомий як BC200, набув важливих клітинних функцій мільйони років тому, проте зберіг здатність утворювати копії, здатні вбудовуватися в нові місця геному.
Еволюційний аналіз свідчить про те, що цей процес тривав протягом усієї еволюції приматів, зумовлюючи певні відмінності між геномами людей і забезпечуючи перенесення послідовностей через бар'єр між людиною та вірусом.
При цьому вірус не просто запозичив ген із нервових клітин і не перейняв жодних функцій мозку — наразі точна роль цих фрагментів усередині вірусу залишається невідомою.
Ген BC200 функціонує дещо інакше, ніж більшість інших генів: він пропускає етап кодування білка, натомість утворюючи коротку молекулу РНК, яка особливо поширена в нейронах. Попередні лабораторні експерименти свідчать, що ця РНК допомагає регулювати синтез білків, хоча її детальна фізіологічна роль ще недостатньо вивчена. Попередник цього гена виник у спільного предка мавп і людиноподібних істот приблизно 35−55 мільйонів років тому. Близько 40 мільйонів років тому він долучився до клітинних процесів у нейронах, але не втратив мобільності, притаманної так званим «стрибаючим генам».
Міжнародна група дослідників провела масштабний скринінг наявних вірусних геномів і встановила, що вірус контагіозного молюска містить фрагменти, які походять саме від людського BC200. Ймовірний механізм передачі передбачав участь мобільного генетичного елемента LINE-1, що забезпечує необхідний молекулярний апарат для копіювання РНК назад у ДНК і подальшого вбудовування.
Хоча молекули BC200 зосереджені переважно в нейронах, вони також у невеликих кількостях виробляються в шкірі. Вчені зафіксували підвищену експресію цього гена в культурах клітин людини, інфікованих вірусом, що могло сприяти створенню умов для перенесення генетичного матеріалу. Результати підтверджують, що еволюція та мобільність геному є значно гнучкішими, ніж вважалося раніше.
Читайте також:
Утричі менший, ніж у мавп. Дослідники знайшли генетичну причину людських хвороб суглобів
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
