Археологи Університету Вайкато (Нова Зеландія) уточнили вік двох ранніх поселень маорі. Як виявилося, перехід від полювання на безкрилих птахів моа до рибальства тривав кілька поколінь.
Про це повідомляє Arkeo News.
Дослідження очолила Фіона Петчі з Університету Вайкато. Головним об'єктом стало поселення Шег-Рівер-Маут, або Вайгемо, на східному узбережжі Південного острова. Раніше вважалося, що люди жили там 20−50 років у XIV столітті. Нове датування подовжує цей період до 70−110 років, до початку XV століття.
Читайте також:
Віком до 400 років. У Новій Зеландії знайшли один із найбільших чорних коралів Прошарки піску між рештками побуту, ймовірно, свідчать про перерви: люди могли залишати поселення або працювати за межами розкопу. У шарах 1320−1410 років переважають сліди оброблення туш тюленів і моа — великих нелетючих птахів. У відкладеннях 1400−1440 років уже більше кісток риби, собак і птахів відкритих ландшафтів, а також решток молюсків. Там же знайшли велику піч. Полювання на моа не обірвалося раптово — громада поступово розширювала раціон.
Довша хронологія пояснює і те,
що на стоянці, яку раніше вважали короткочасною, траплялися предмети як ранньої східнополінезійської культури, так і перехідного періоду.
Друге поселення, Кокохуя, лежить на південному березі гавані Гокіанга на Північному острові. Його історія охоплює період від 1410−1440 до 1590−1630 років, хоча безперервно люди там не жили. Обвуглене насіння з нижнього шару залишили перші мешканці. Основні скупчення риб’ячих кісток і черепашок утворилися пізніше, імовірно менш ніж за 90 років.
Нових масштабних розкопок команда не проводила. Науковці взяли зразки, зібрані десятиліття тому й збережені в університетських колекціях: вуглини, насіння, шкаралупу яєць моа та кістки птахів. Їх датували радіовуглецевим методом і доповнили байєсівським моделюванням.
Історію маорі традиційно ділять на ранню східнополінезійську колонізацію (1250−1400 роки), перехідну фазу (1400−1600) та класичний період. За даними Петчі та колег, у Вайгемо зміни почалися ще до 1450 року, а деякі різкі межі між епохами можуть бути наслідком неточного датування.
Результати дослідження опублікували в журналі Journal of Pacific Archaeology.
Читайте також:
Місто, яке загубили. В Австрії знайшли руїни давньоримського поселення з амфітеатром
