Наука

Повернення до витоків. Сучасна нейронаука переосмислила 130-річну теорію Зигмунда Фрейда

19 жов•NV

Дослідники з’ясували, як мозок прогнозує реальність і чому давні психоаналітичні теорії й досі добре пояснюють роботу нашої психіки.

У науковому виданні Entropy опубліковано дослідження, що розкриває глибинний зв’язок між фундаментальними ідеями Зигмунда Фрейда, розробленими понад 130 років тому, і сучасною нейробіологічною парадигмою прогнозування.

Читайте також:

Секс і комплекс неповноцінності. Через що розсварилась два великі психіатри — Зиґмунд Фройд і Альфред Адлер і хто з них неправий Згідно з цією концепцією, людський мозок функціонує не як пасивний приймач зовнішніх сигналів, а як активний генератор передбачень. Він постійно прогнозує майбутні події, порівнює очікування із сенсорними даними й намагається мінімізувати розбіжності між ними.

Науковці Ерік Штеніке, Бендік Ховет, Ліне Індреволл Штеніке та їхні колеги зазначають, що нейронаука й психоаналіз вивчають одні й ті самі процеси з різних боків. Якщо нейробіологія досліджує фізичні механізми та математичні моделі обробки інформації, то психоаналіз зосереджується на суб'єктивному досвіді, несвідомому та впливі минулого досвіду на поточну поведінку.

Яскравим прикладом цієї паралелі є психоаналітичне поняття проєкції та нейробіологічний процес прогнозування. Коли людина приписує іншим власні почуття чи наміри, її мозок використовує попередній досвід для інтерпретації дійсності. Наприклад, людина, яка часто стикається з неприйняттям з боку оточення, вбачатиме негатив навіть у нейтральних виразах обличчя. Це відображає різницю між перцептивним висновком (коригуванням очікувань під впливом нових даних) та активним висновком (спробою підлаштувати зовнішній світ під власні прогнози).

Такі механізми тісно пов’язані з гомеостазом — прагненням психіки до стабільності. Мозок тримається за знайомі патерни, навіть якщо вони хибні, адже це зменшує невизначеність. Стійкі симптоми, як-от параноя чи внутрішня критичність, часто є наслідком жорстких моделей прогнозування, закарбованих у процедурній пам’яті. Саме тому ефективна психотерапія потребує формування нового досвіду стосунків між пацієнтом і терапевтом, що дозволяє поступово перебудувати глибоко вкорінені автоматичні реакції.

Читайте також:

Шість феноменальних правил життя Зиґмунда Фройда та дев’ять його геніальних цитат

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

прогноз, Сигнал

Читайте ще