Понад 80 % опитаних школярів і школярок визнають, що мають прогалини в знаннях. Серед одинадцятикласників/ць, які готуються до національного мультипредметного тесту (НМТ цей показник сягає 88 %. Такі дані озвучили під час презентації результатів п’яти хвиль програми Catch-Up що охопила прифронтові Дніпропетровську та Запорізьку області, передає «Вчися.Медіа». Ініціативу реалізував благодійний фонд SavED у партнерстві з UNICEF Ukraine
Докладніше ознайомитися з результатами дослідження можна за посиланням.
Крім того, за лінком для освітян та освітянок доступні посібники з методичними рекомендаціями щодо подолання освітніх втрат.
Одним із головних джерел порівняльних даних є міжнародне дослідження PISA яке проводять раз на три роки в понад 60 країнах. Згідно з даними PISA-2022, між 2018 і 2022 роками показники українських підлітків/ок із читання (найбільше), математики та природничих дисциплін значно знизилися. Особливо тривожним є показник частки учнів та учениць, які не досягають навіть базового рівня грамотності (приблизно 40 %).
PISA-2022: рівні сформованості математичної, читацької та природничо-наукової грамотності 15-річних учнів / учениць в Україні
Тенденції між циклами PISA 2018 та 2022 років у середній успішності 15-річних підлітків із математики, читання та природничо-наукових дисциплін в Україні (гендерний розподіл)Міжнародні дослідження також демонструють значний розрив між різними типами населених пунктів.
Найбільше падіння результатів характерне для шкіл у селах і малих громадах, де доступ до освітніх можливостей обмежений. Водночас окремі школи великих міст показують результати, які витримують порівняння з найкращими освітніми системами світу. Аналіз також демонструє значну неоднорідність між школами незалежно від їхнього типу, тобто в Україні є як дуже хороші гімназії / ліцеї, так і дуже погані.
Успішність із математики та соціально-економічний статус закладу освіти за типом місцевості, де заклад освіти розташованийКрім того, згідно із Загальнодержавним зовнішнім моніторингом якості початкової освіти (ЗЗМЯПО навчальні прогалини з математики та читання фіксують уже в четвертому класі. Найбільше зниження результатів помітне серед дівчат із сільської місцевості.
Статистичні показники розподілу балів із читання учасників/ць Загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти в різні роки
Статистичні показники розподілу балів із математики учасників/ць Загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти в різні рокиЦе підтверджують і дані програми Catch-Up,
де найбільші прогалини в знаннях зафіксували з читання та математики серед п’ятикласників/ць.
«80 % учнів та учениць п’ятих класів, наприклад, не змогли пояснити значення слова “видавництво” після прочитання абзацу, у якому було описано процес друку та видання книжок. Попри те що в тексті прямо було подано відповідне поняття й надано контекст для його розуміння, більшість школярів і школярок не змогла сформулювати визначення або передати зміст прочитаного своїми словами», — розповіла Анастасія Oнaтій, керівниця відділу освітніх програм та аналітики SavED.
Водночас попри загальне зниження академічних показників, за даними PISA-2022, українські підлітки демонструють дуже високий рівень психологічної стійкості — один із найвищих серед учасників/ць міжнародних досліджень. Це своєю чергою може стати головним ресурсом для подолання освітніх втрат у майбутньому.
PISA-2022: сильні сторони України (18 із 27) та сфери, що потребують удосконаленняВ умовах широкомасштабної війни тисячі українських дітей втратили системність освітнього процесу, мотивацію та відчуття стабільності.
Саме на подолання цих викликів і спрямована програма CatchUp. У її фокусі були три дисципліни — українська мова, математика та англійська мова, — які формують основу подальшого навчання.
Протягом двох років команда SavED працювала в 45 громадах Дніпропетровської та Запорізької областей. За цей час:
- у громадах створили 56 освітніх центрів;
- для підтримки освітян/ок запрацювали два центри професійного розвитку (у Запоріжжі та в Кривому Розі);
- методисти/ки розробили сучасні робочі зошити;
- до ініціативи долучили 320 шкіл;
- понад 66 тисяч учнів та учениць пройшли повний тримісячний курс із подолання освітніх втрат;
- до програми приєдналися 3500 вчителів/ок;
- педагоги/ні провели понад 97 тисяч уроків.
Згідно з даними дослідження SavEd, 87,4 % дітей, які брали участь у програмі, показали позитивну динаміку. Більшість учнів та учениць опановувала від 10 % до 30 % тем курсу, а в певних напрямах результати були навіть вищими. Крім того,
покращення базових навичок із математики, наприклад, вплинуло й на успішність з інших дисциплін, зокрема з фізики та інформатики.
Дані дослідження SavEd свідчать про результативність додаткових занять із подолання освітніх втратПроте організатори визнають: не всі теми вдається опрацювати однаково ефективно в межах короткотривалого курсу. Труднощі виникають переважно з більш абстрактними розділами навчальної програми.
Зокрема, складними для дітей залишаються теми, пов’язані з членами речення та синтаксисом загалом, а також із геометричним фігурами й величинами. Ці розділи потребують сформованого абстрактного мислення та системного засвоєння матеріалу, а прогалини в їх розумінні накопичуються ще з початкової школи. Докладніше про те, які теми з математики найважче даються учнівству, ми також розповідали в матеріалі за посиланням.
Дані Загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти з математики й читання: середня успішність виконання завдань різних категорій змістового виміруОкрему увагу аналітики приділили тому, як впливає наповнюваність груп на успішність учнівства.
Дослідження засвідчило: найкращі результати демонструють «класи» з 12–15 дітьми. Саме в такому діапазоні вдається поєднати індивідуальну увагу з боку вчителя/ки, достатню динаміку занять та ефективну взаємодію між школярами/ками. Така кількість учасників/ць комфортна і для академічного поступу, і для соціалізації.
Водночас фахівці виявили й несподівану тенденцію: у надто малих групах прогрес знижується, адже за недостатньої кількості однолітків/ок учням / ученицям бракує відчуття командної динаміки, здорової конкуренції та змагальності, що впливає на рівень залученості.
Залежність середнього прогресу від наповнюваності групи, дані SavEdБільшість опитаних школярів/ок зазначили, що відвідують заняття з подолання освітніх втрат, щоб цікаво та приємно проводити час.
«Спокійна й позитивна атмосфера на уроці, з фокусом на спробах, а не на помилках, за словами учнів та учениць, є головною причиною, чому їм подобається відвідувати ці заняття», — додала Анастасія Онатій.
Другим важливим чинником діти назвали спілкування з друзями.
Лише на третьому місці опинилася відсутність домашніх завдань — цей компонент часто вважають визначальним,
але, як показали результати, він не є головним мотиватором.
А четверту позицію посіли робочі зошити: 42 % учнів та учениць зазначили, що їм подобається зовнішній вигляд й оформлення.
Через те що учні й учениці, які приходять до класу, часто мають труднощі не лише з математикою та читанням, а й із комунікацією (їм складно заговорити одне з одним, домовитися, працювати в групі чи виступати перед аудиторією), ці навички варто інтегрувати в освітню програму. До того ж соціально-емоційні активності: танці, співи, руханки, інтерактивні завдання — мають найкращі відгуки від учнівства.
Водночас міжнародні дослідження свідчать про чітку кореляцію між академічними знаннями та розвитком «м’яких», соціально-емоційних навичок.
«Часто можна почути, мовляв, нам більше не потрібні тверді навички, знання й уміння — усе це “старе”, а натомість варто одразу робити ставку на soft skills. Нібито не страшно, якщо дитина не знає математики — головне, що вона чудово комунікує. Не біда, якщо не володіє українською мовою — зате дуже товариська, і цього нібито достатньо. [...] Проте фактично єдина м’яка навичка, яка не має прямого зв’язку з академічними результатами, — це товариськість»,
— розповіла Тетяна Вакуленко, очільниця Українського центру оцінювання якості освіти.
На уроках школярі/ки можуть виконувати практичні вправи, які також мають позитивні відгуки серед учнівства. Наприклад, на математиці вчитель/ка може запропонувати дітям:
- пробігти певну дистанцію в коридорі, зафіксувати час і розрахувати власну швидкість;
- порахувати калорії на упаковках продуктів;
- виміряти довжину та ширину класу та обчислити площу підлоги, а також порахувати, скільки потрібно матеріалу для покриття;
- розрахувати, скільки треба часу, щоб дістатися до школи різними способами (пішки, транспортом, велосипедом), і порівняти тощо.
Серед ключових причин освітніх втрат учителі/ки насамперед називають системні переривання навчального процесу через повітряні тривоги. За їхніми словами, часто урок не вдається завершити повністю: заняття зупиняється, діти разом із педагогом/инею змушені переміщатися в укриття, а пояснення теми залишається незавершеним.
Водночас чинна практика календарно-тематичного планування передбачає щільний графік опрацювання матеріалу: зазвичай кожен новий урок — це нова тема Присвятити заняття повторенню чи закріпленню вивченого, а декілька уроків і поготів, у більшості випадків — небачена розкіш. У таких умовах перервана через тривогу тема залишається недоопрацьованою. Як наслідок, прогалини накопичуються за принципом снігової кулі.
Тож основною мотивацією участі в програмах з подолання освітніх втрат педагоги/ні називають прагнення допомогти своїм учням та ученицям заповнити прогалини в знаннях: хоч ця проблема системна, у межах звичайного шкільного процесу бракує можливостей для додаткової роботи.
Фото міжнародного благодійного фонду SavEd скриншоти із презентації спільної конференції ЮНІСЕФ та SavED «Подолання освітніх втрат» дослідження PISA-2022 та ЗЗМЯПО-2024
Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
- фейсбук, інстаграм, ютуб
- Х, тредс, вайбер
