Президент Володимир Зеленський заявив, що у відповідь на українські удари росіяни переміщують системи ППО з регіонів у Москву та до Керченського мосту.
Про це він повідомив за підсумками доповіді керівника ГУР Олега Іващенка.
«Розвідка здобула внутрішні російські документи з реальною оцінкою наслідків українських далекобійних санкцій. Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту», — сказав глава держави.
Зеленський зазначив, що фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованих територіях України.
Він каже, що будуть зроблені висновки.
Читайте також:
Путін вимагає від уряду РФ «звести до нуля» наслідки атак України За словами президента, він також обговорив з Іващенком виконання плану «далекобійних санкцій» проти Росії за цю війну та кроків, що необхідні для наближення миру.
«Зокрема, серед нещодавніх результативних уражень на території окупанта варто відзначити ліквідацію більш ніж 60 тис.
тонн боєприпасів на арсеналі Балтійського флоту неподалік Петербурга», — розповів Зеленський.
Як зазначив президент, аналіз, проведений ГУР, також підтвердив досягнення необхідних цілей із переліку російських воєнних виробництв.
Він каже, що Сили оборони уразили російські підприємства, які виробляють радіоелектроніку та інші критичні компоненти для потреб армії РФ.
Читайте також:
Сирський опублікував відео з військовим, який завдавав ударів по Москві, і заявив, що «далі буде» Глава держави повідомив, що була окрема доповідь про стан російського ракетного виробництва та стратегічної воєнної авіації.
Зеленський розповів, що Україна готує «нові цілком справедливі кроки у відповідь на затягування Росією війни та удари по території України».
«Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії. Україна надала змістовні дипломатичні пропозиції», — додав він.
Українські удари по РФ та окупованих територіях — головнеНаприкінці травня 2026 року міністр оборони України Михайло Федоров офіційно оголосив про
запровадження так званого «логістичного локдауну» для збройних сил РФ.
Читайте також:
Сили оборони уразили два ключові заводи росіян поблизу Оренбурга За його словами, Сили оборони планомірно посилюють тиск на маршрути постачання окупаційних військ, суттєво розширюючи масштаби так званих мідлстрайків (ударів середньої дальності) по ворожій інфраструктурі.
Федоров також уточнив, що завдяки технологічним рішенням та новим типам безпілотників українським військам протягом останніх місяців вдалося в чотири рази збільшити обсяги ураження російських польових складів боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів, скупчень військової техніки, командних пунктів та ключових шляхів постачання на оперативній глибині.
18 червня Москва зазнала масованої атаки сотень безпілотників, лунали вибухи, у мережі публікували кадри масштабних пожеж. ЗгодомСили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ розташованого в районі Капотня — за 15 км від Кремля. На заводі спалахнули пожежі щонайменше в п’яти місцях, Москву огорнув чорний дим. Російські ЗМІ писали,
що це була найбільша атака на російську столицю з початку війни.
За даними Генштабу, на НПЗ було пошкоджено комплексну установку з переробки нафти три резервуари РВС-10000 та один резервуар РВС-30000.
Читайте також:
Трамп на саміті G7 був «надзвичайно вражений» українськими далекобійними ударами по Росії — FT Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатували, що українські удари по Москві виявили слабкі місця російської ППО, а російські «воєнкори» після атак почали відкрито критикувати цензуру та нездатність влади захистити населення від наслідків війни.
19 червня Москву знову атакували десятки безпілотників
22 червня російська столиця в черговий раз зазнала масованої атаки безпілотників. Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито збиті близько 80 дронів, які рухалися в бік міста, а також про падіння уламків у Московській області.
Паралельно цього ж дня було завдано ракетного удару по Воронежу В результаті атаки було уражено Воронезький завод напівпровідників — надзвичайно важливе підприємство оборонного комплексу країни-агресора, яке виробляє деталі для російських ракетних комплексів Іскандер, зенітних систем Панцирь та крилатих ракет Х-101.
Читайте також:
Bild: Україна створила Путіну чотири проблеми В ніч на 23 червня Сили безпілотних систем завдали ударів по понад 60 військових об'єктах РФ у тимчасово окупованому Криму.
Вночі 22 червня у Криму лунали потужні вибухи, окупанти кілька разів перекривали Кримський міст. Монітори писали про атаку на Таврійську ТЕС, внаслідок чого у деяких районах Криму зникло світло. Також повідомлялося про пожежу у будівлі російської ФСБ у тимчасово окупованому Армянську.