Про масштаб протестів та їхні наслідки повідомляє Euronews.
Наймасштабніші виступи відбулися у Франції, де 24 жовтня на вулиці вийшли близько 410 тисяч людей, за підрахунками Міністерства внутрішніх справ. Профспілки заявляють про майже 800 тисяч учасників.
Протестний рух розпочався з виступів школярів проти нестачі викладачів та недостатнього фінансування освіти. Згодом до нього приєдналися студенти, працівники та профспілки, які вимагають підвищення доходів, стримування цін, доступнішого житла та поліпшення державних послуг.
Більшість демонстрацій 24 жовтня пройшли мирно, однак у Парижі, Марселі та інших містах сталися зіткнення. Демонстранти кидали в поліцію каміння та піротехніку, правоохоронці застосовували сльозогінний газ і водомети.
За попередніми даними, поліція затримала близько тисячі людей. Для забезпечення порядку влада залучила 70 тисяч поліцейських і жандармів.
Попередня хвиля протестів 17 жовтня була значно руйнівнішою. Тоді по всій країні пошкодили або пограбували понад три тисячі магазинів. У Ліоні постраждали 150–200 торговельних закладів, у Ліможі було зруйновано історичну будівлю мерії.
Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню пообіцяв розглянути вимоги щодо освіти та допомогти відновити пошкоджені об'єкти. Однак профспілки заявили, що конкретних рішень щодо їхніх основних вимог не отримали.
Крім того, за повідомленнями французьких ЗМІ, уряд попросив чотирьох найбільших операторів зв'язку підготуватися до можливого тимчасового обмеження доступу до TikTok, Instagram, Snapchat та X у районах заворушень. Оператори висловили сумніви щодо технічної можливості виконати таке прохання.
Наступну загальнонаціональну акцію профспілки призначили на 5 листопада.
Італія: протести проти дорожнечі та військових витратВ Італії 24 жовтня демонстрації охопили Рим, Мілан, Турин, Неаполь, Болонью, Флоренцію та інші міста.
Учасники протестували проти зростання цін, витрат на переозброєння та участі країни у військових конфліктах. Студентські організації також вимагали доступнішої освіти, медицини та житла.
У Римі відбувся марш під гаслом «Не втягувати Італію у війну». В інших містах групи протестувальників закидали правоохоронців камінням, пляшками та петардами.
За даними італійської поліції,
протягом дня до відділків доставили 371 людину, серед яких 110 неповнолітніх. Дев'ятьох учасників заарештували.
Тижнем раніше, 17 жовтня, у Мілані протестувальники пошкодили магазини, підпалили мобільний туалет на площі Дуомо та перевертали вуличні меблі. Тоді постраждали 25 людей, зокрема десятеро поліцейських.
Іспанія: погроми магазинів у Барселоні та протести пенсіонерівУ Барселоні 24 жовтня близько 600 молодих людей зібралися на площі Каталонії після закликів у соціальних мережах. Акція під антисистемними гаслами переросла у масові заворушення.
Групи молодиків у масках розбивали вітрини, грабували магазини, споруджували барикади та підпалювали контейнери й вуличне обладнання.
За першими офіційними повідомленнями, постраждали 14 торговельних закладів, а в центрі міста сталося понад 30 підпалів. Поліція повідомила приблизно про 100 затриманих, серед яких були неповнолітні. Згодом іспанські ЗМІ оприлюднили оновлені дані про 128 затриманих і 23 пошкоджені або пограбовані заклади.
Мер Барселони Жауме Кольбоні заявив, що винні у погромах нестимуть юридичну відповідальність.
Водночас у Мадриді відбулися мирні протести пенсіонерів. Їхні вимоги стосуються підвищення пенсій відповідно до інфляції, збільшення мінімальних виплат до рівня мінімальної зарплати та захисту державної пенсійної системи.
Албанія: підпали урядових будівель і атаки на поліціюУ столиці Албанії Тирані протести 24 жовтня переросли в масштабні заворушення.
Спочатку учасники зібралися біля Міністерства освіти, але згодом зіткнення поширилися на центральні райони столиці. До протестів долучилися студенти, представники творчих професій та опозиційні активісти, незадоволені політикою уряду.
Демонстранти закидали поліцію камінням, петардами та пляшками із запальною сумішшю. Правоохоронці застосовували водомети та сльозогінний газ.
Протестувальники підпалили будівлю Міністерства довкілля, пошкодили входи до Міністерства сільського господарства та міської адміністрації. Також горіли сміттєві контейнери, кіоск і автобусна зупинка. На одній із центральних вулиць розбили вікна банківського відділення.
За повідомленнями влади, від початку нової хвилі протестів у середині жовтня постраждали понад 300 демонстрантів і правоохоронців.
Десятки людей затримали.
Португалія: поліція знесла наметове містечко протестувальниківУ Лісабоні головною причиною виступів стала житлова криза. За даними Reuters, з 2017 року вартість нерухомості в Португалії зросла більш ніж удвічі, а оренда за новими договорами майже подвоїлася.
Учасники акцій вимагають доступнішого житла та відкликання законопроєкту, який полегшує виселення орендарів і скасовує обмеження орендної плати за новими договорами.
Після багатотисячного маршу 24 жовтня активісти встановили понад 100 наметів на площі Россіу в центрі Лісабона.
Близько другої години ночі 25 жовтня поліція почала демонтаж табору. Правоохоронці застосували силу, кількох учасників затримали. Повідомлялося про незначні травми, однак точну кількість постраждалих одразу не оприлюднили.
Представники опозиції назвали дії поліції непропорційними, оскільки до початку демонтажу табору масових заворушень там не було.
Чого домоглися протестувальникиПопри масштаб демонстрацій, станом на 25 жовтня підтверджених рішень урядів про виконання основних вимог учасників протестів немає.
У Франції влада пообіцяла підготувати пропозиції щодо освітньої реформи та профінансувати відновлення пошкоджених будівель. Водночас профспілки не відмовилися від нових страйків.
В Італії та Албанії влада посилила заходи безпеки й провела затримання. У Барселоні поліція розслідує погроми та встановлює організаторів заворушень. У Португалії житловий протест завершився примусовим демонтажем наметового містечка, тоді як спірний законопроєкт залишається предметом політичного протистояння.
Протести у різних країнах мають різні вимоги та не є єдиним організованим рухом. Водночас їх об'єднує невдоволення вартістю життя, доступністю державних послуг і рішеннями національних урядів.
Як раніше повідомляв ThePublic, після протестів 17 жовтня у Франції вже порушували питання про економічні наслідки масових погромів і витрати на відновлення пошкодженого майна.
