Цього тижня Азія приймає одразу три міжнародні форуми: у Китаї, на Філіппінах і в Камбоджі. Найбільше уваги привертає АТЕС у Шеньчжені, де заплановано тристоронню зустрічпрезидента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна й президента Росії Владіміра Путіна. Аналітики не вважають, що вона закінчиться рішеннями щодо України чи Тайваню без їхньої участі, повідомляє The Guardian.
Китай має домашню перевагу: саміт АТЕС проходить у його південному технологічному центрі Шеньчжені. Він починається в середу, через два тижні після поразки республіканців на проміжних виборах. Форум об'єднує економіки з понад 60% світового ВВП і переважно просуває вільну торгівлю та багатосторонню співпрацю.
Тристоронню зустріч уже порівнюють із «Ялтою 2.0». У 1945 році президент США Франклін Рузвельт, британський прем'єр Вінстон Черчилль і радянський лідер Йосип Сталін зустрілися в Криму, щоб поділити Європу після Другої світової війни.
«Така зустріч може бути радше символічною, ніж змістовною, хоча сама символіка має значення в дипломатії великих держав», — сказав доцент кафедри політології Університету Невади Сяоюй Пу.
У лідерів різні цілі. Пу додав: «Трамп, схоже, зацікавлений у контролі над ядерною зброєю та роззброєнні. Сі, імовірно, прагне зберегти стабільні відносини з Вашингтоном і стратегічне партнерство Китаю з Росією. Путін тим часом хоче утримати важелі впливу щодо України».
На Філіппінах у неділю стартує саміт АСЕАН, який відвідає і Трамп. На його полях заплановано зустріч американських посадовців у форматі Квад — об'єднання Австралії, Індії, Японії та США. Тим часом у Камбоджі відбувається саміт Франкофонії за участю президента Франції Емманюеля Макрона та прем'єр-міністра Канади Марка Карні. У порядку денному самітів — ланцюги постачання й регулювання штучного інтелекту, зниження мит і перехід на зелену енергетику.
Підхід Трампа до Азії як до набору угод продовжує політику «розвороту до Азії», яку проголосив президент Барак Обама й підтримав Джо Байден. Проте мінливість і непередбачуваність президента лякають менші країни, які бачать у Китаї передбачуванішого партнера. Країни Південно-Східної Азії «готуються до майбутнього з меншою залежністю від Сполучених Штатів»,
зазначив економіст сінгапурського Інституту Юсофа Ішака Джаянт Менон. За його оцінкою, вони шукають угоди деінде, зокрема між собою та з ЄС.
Конгрес відійшов демократам, але ключові важелі лишилися в Трампа
«В умовах постійної невизначеності й за адміністрації, яка прагне запроваджувати мита будь-якими законними способами, здатність Південно-Східної Азії пережити ще один раунд тарифів залежить від глибшої регіональної інтеграції та диверсифікації за межі американського ринку», — написав він.
Передбачуваність Пекіна не робить його привабливішим для сусідів. Прем'єр Державної ради Китаю Лі Цян їде на саміт АСЕАН до Маніли, де на нього чекають непрості переговори, насамперед про Південно-Китайське море. Головний дипломат Китаю Ван Ї нещодавно закликав Манілу приборкати філіппінських політиків, які, за його словами, неодноразово обмовляли Пекін, після гучного обурення в країні через спірні води.
Територіальні суперечки в цих водах, де можуть залягати поклади нафти й газу, десятиліттями ведуть Бруней, Китай, Малайзія, Філіппіни, Тайвань і В'єтнам. Пекін збудував там великі військові бази,
а Вашингтон відправляє військові кораблі в межах «операцій зі свободи судноплавства» попри протести Китаю. Проте в другий термін Трампа Вашингтон зосередився на кризах в Ірані, Україні, Венесуелі, Палестині та Ізраїлі. Угоду щодо Південно-Китайського моря, над якою працюють десятиліттями, на цьому саміті, імовірно, не підпишуть, хоча раніше на це сподівалися. Попри щомісячні зустрічі, переговори триватимуть наступного року, коли головування в АСЕАН перейде до Сінгапуру.
Китай прагне перебудувати світ під себе та перетворює саміт АТЕС на демонстрацію свого впливу — FT
Серед інших тем регіонального порядку денного — гуманітарна й безпекова криза в М'янмі та статус Тайваню, який Китай не визнає. Тайвань делегує на АТЕС як свого посланця засновника технологічної компанії Acer. АСЕАН також обговорює М'янму, яка прагне повернутися до співпраці з регіоном: кожна країна об'єднання вирішує, як поводитися з ізольованим сусідом. У четвер Міжнародний суд ООН може визнати М'янму відповідальною за геноцид. Лідер військового перевороту Мін Аун Хлайн, як і раніше, не допускається до АСЕАН,
але може надіслати представника.
Саміт АТЕС у Шеньчжені, за даними Financial Times, проходить під найсуворішим контролем в історії форуму: програму скоротили, зокрема прибрали неформальні зустрічі лідерів. Китай, за оцінкою видання, прагне перетворити його на демонстрацію власного впливу. Незадовго до саміту Сі Цзіньпін заявив про неминучість «возз'єднання» Тайваню з Китаєм.
Війна Росії проти України, за даними South China Morning Post, майже зникла з переліку темможливої тристоронньої зустрічі. Китай вважає, що переговори щодо України мають вести США та Росія.
Про глобальну стратегію Пекіна та її слабке місце у статті ZN.UA «Сі зустрівся з Трампом: як Китай будує світ під себе» пише надзвичайний і повноважний посол України Сергій Корсунський.