У середині липня ЦВК Білорусі офіційно зареєстрував п’ять кандидатів на посаду глави держави: це чинний президент Олександр Лукашенко, а також Світлана Тихановська, Анна Канопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень. В останні роки в Білорусі не проводять незалежних соціологічних досліджень, тому об'єктивні рейтинги претендентів невідомі. Однак низка опозиційних сил об'єднала свої зусилля на підтримку Світлани Тихановської, дружини арештованого в Білорусі популярного блогера. Як очікується, саме вона може скласти реальну конкуренцію Олександру Лукашенку 9 серпня. У разі своєї перемоги Тихановська вже пообіцяла провести нові чесні вибори. НВ розповідає головне, що важливо знати про кожного з кандидатів. Суперники Лукашенка: хто претендує на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська, 37 років Родом з міста Мікашевичі (Брестська область Білорусі). За освітою філолог і викладач (англійська та німецька мови), закінчила Мозирський педагогічний університет (Гомельська область). Працювала перекладачкою англійської мови в різних організаціях,
зокрема в благодійному фонді допомоги потерпілим від Чорнобильської аварії Chernobyl Life Line. Тихановська — найнесподіваніший з учасників нинішніх президентських перегонів у Білорусі. Активну громадську кампанію увесь рік до виборів вів її чоловік, відомий блогер з Гомеля Сергій Тихановський. Читайте також:
«Заради своєї влади Лукашенко продасть все, включно з незалежністю країни». Головне з інтерв'ю Світлани Тихановської Останні 12 місяців він провів у поїздках по Білорусі: записував відео для свого YouTube-каналу Країна для життя: спілкувався зі звичайними мешканцями провінційних містечок, які часто були вельми відвертими, висловлюючи невдоволення тим, що відбувається в країні. Гаслом кампанії Сергія Тихановського стала фраза Стоп тарган! — з натяком на Олександра Лукашенка та його славнозвісні вуса. Блогер просив своїх прихильників приходити на зустрічі з капцями — символом бажання розчавити «таргана». ЦВК Білорусі заблокувала висунення Тихановського в кандидати, оскільки на той момент він відбував адміністративний арешт. Пізніше блогер перейшов у статус реального затриманого:
29 травня Сергія Тихановського разом із соратниками затримали в Гродно і відтоді утримують у слідчому ізоляторі. Amnesty International вважає Тихановського в’язнем сумління, якого позбавили волі за мирну реалізацію своїх прав. Замість нього кандидатом у президенти стала дружина блогера Світлана, яка змогла зібрати понад 100 тис. підписів для реєстрації в ЦВК. Вже після її офіційної реєстрації відбулася зустріч представників штабів Світлани Тихановської, Віктора Бабарика та Валерія Цепкала — двох інших популярних кандидатів, яким відмовили в реєстрації. Читайте також:
«Я була мамою і дружиною». Хто така кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська, чоловік якої затриманий за опозиційну діяльність Штаби домовилися об'єднатися та представляти спільні цілі на виборах, серед яких: заклик до голосування 9 серпня, участь у спостереженні за виборами, звільнення політичних та економічних в’язнів, а також проведення повторних виборів у разі перемоги Тихановської, у яких зможуть брати участь альтернативні кандидати, які зараз перебувають у СІЗО або змушені виїхати з Білорусі.
Тихановська вже озвучила відповідні обіцянки у своєму зверненні до білорусів під час відведеного їй як кандидату ефіру на ТБ. Вона також визнала, що відчуває себе не дуже комфортно в ролі несподіваного фаворита перегонів. «Але що робити, поки Сергія немає, я маю його підтримувати», — зазначила Тихановська в інтерв'ю DW. Сергій і Світлана Тихановські виховують двох дітей — після затримання батька родини їх вирішили вивезти з Білорусі. Читайте також: У різних містах Білорусі пройшли багатотисячні мітинги на підтримку Тихановської — фото, відео «Це жахливо». Суперниця Лукашенка на виборах розповіла, що думає про анексію Криму та війну на Донбасі Анна Канопацька, 43 роки Народилася в Мінську в 1976 році. Її батька, підприємця Анатолія Трухановича, в Білорусі називають «першим офіційним доларовим мільйонером» країни. За освітою Канопацька юрист, працювала директором юридичної фірми Грінрей.
Анна Канопацька / Фото: REUTERS / Vasily Fedosenko У 1995−2019 роках була членом Об'єднаної громадянської партії Білорусі, очолювала її мінську міську організацію.
Кілька разів брала участь в місцевих та загальнонаціональних виборах. На парламентських виборах 2016 року була обрана від своєї партії в білоруський парламент, ставши депутатом Палати представників Національних зборів VI скликання (у 2016−2019 роках). Входила до складу парламентської комісії з економічної політики та до делегації білоруського парламенту в ПАРЄ. Як повідомляє Настоящее время, під час роботи депутатом Канопацька розробила законопроект, який би гарантував недоторканність президента, чиї повноваження вже завершилися (а також забезпечував йому і його родині матеріальні гарантії). Анна Канопацька — єдина з усіх п’яти кандидатів у президенти Білорусі, хто станом на 20 липня не подав жодної заявки в ЦВК на проведення передвиборчих пікетів і зустрічей з виборцями. Крім того, вона відмовилася брати участь у теледебатах («Як досвідчений політик, який вже відбувся, я не маю ані права, ані бажання змагатися зі слабкими опонентами», — пояснила свою позицію Канопацька). Читайте також:
У Білорусі переможе опозиція. Іван Яковина пояснює, чому у Лукашенка немає шансів на майбутніх виборах Вона називає себе «прихильником демократичних перетворень в Білорусі» і спростовує заяви тих,
хто називає її технічним кандидатом і «спойлером» Лукашенка. «Я не є технічним кандидатом, кандидатом-спойлером, я свідомо йду у владу, — запевнила Канопацька під час свого нещодавнього звернення на білоруському ТБ, право на яке має кожний кандидат. — Дорогі білоруси, я потрібна вам як мирний президент-реформатор, який думає про кожного з вас. Президент, який виступає за консолідацію, а не розкол». Канопацька також заявляла, що в нинішній президентській кампанії беруть участь тільки два «серйозних» політики — вона і Олександр Лукашенко. Підприємець Сергій Черечень, ще один з п’яти претендентів на роль президента, назвав Канопацьку єдиним з кандидатів (окрім Лукашенка), з ким він не готовий об'єднувати зусилля через різницю в поглядах. Канопацька розлучена, у неї є двоє дітей. Виборчий фарс: колишній політв'язень про вибори в Білорусі Андрій Дмитрієв, 39 років Народився в Мінську в 1981 році. За освітою політолог — закінчив Європейський гуманітарний університет (виш був заснований у Мінську, але після тиску та закриття у 2004 році переїхав до Вільнюса,
столиці Литви). У 2000−2001 роках відслужив строкову службу в армії, потім працював приватним підприємцем. Заснував Школу молодих менеджерів державного адміністрування. Близько 20 років займається політичною і громадською діяльністю. У 2001−2012 році був членом Об'єднаної громадянської партії. Очолював Московську районну організацію цієї політсили в Мінську, був міжнародним секретарем партії.
Андрій Дмитрієв / Фото: REUTERS / Vasily Fedosenko У 2010 році став одним із співзасновників громадського «руху за мирні зміни» Говори правду. Своєю метою цей рух називає захист інтересів і позицій суспільства перед чиновниками, а також самоорганізацію громадян і розвиток місцевого самоврядування. В рамках руху Дмитрієв був ініціатором і координатором збору підписів за Народний референдум — на підтримку ідей про повернення обмеження на два президентські терміни, про вибори мерів громадянами та про низку соціальних ініціатив. На президентських виборах у 2010 і 2015 роках очолював виборчі штаби опозиційних кандидатів у президенти Білорусі Володимира Некляєва та Тетяни Короткевич.
Андрій Дмитрієв був затриманий і засуджений у період масових протестів в Білорусі після виборів президента у 2010-му році. Після силового розгону громадських демонстрацій його засудили на 2 роки умовно за статтею 342 Кримінального кодексу Білорусі (організація та підготовка дій, які грубо порушують громадський порядок, або активна участь у них). Читайте також:
«З блазнів може виростати страшне». Інтерв'ю з колишнім в’язнем режиму Лукашенка В’ячеславом Сівчиком У 2019 Дмитрієв балотувався до Палати представників Білорусі. Отримав найкращий результат серед альтернативних кандидатів, хоча до парламенту не пройшов. У березні - квітні 2020 організував марафон Без корони, громадську ініціативу щодо боротьби з наслідками коронавірусу. Перед тим, як подати документи до ЦВК, Дмитрієв назвав те, що відбувається в Білорусі «абсолютним свавіллям». За його словами, зараз в країні є «дві жахливі статистики»: число хворих на COVID-19 і кількість тих, кого «кинули до в’язниці за політичні погляди». Як і Світлана Тихановська, Андрій Дмитрієв заявив, що у випадку своєї перемоги у 2020 році готовий «призначити нові вибори» президента.
За його словами, Віктор Бабарико, Валерій Цепкало і Сергій Тихановський, яких не допустили до участі в кампанії, «мають повне право бути кандидатами». Андрій Дмитрієв одружений, виховує трьох синів. Читайте також: Виїхав з двома дітьми. Експретендент на посаду президента Білорусі Цепкало залишив країну через загрозу арешту Сергій Черечень, 35 років Черечень родом з міста Крічев Могильовської області. Освіту здобув у Білоруському держуніверситеті інформатики та радіоелектроніки (інженер у сфері телекомунікацій), а також в Інституті бізнес-технологій Атлант-М. У своїй офіційній біографії вказав, що в 2008—2017 роках працював консультантом з кризового менеджменту — проводив аудит стану підприємств, розробляв і впроваджував стратегії розвитку. З 2018-го і до теперішнього часу — директор компанії С58 Технолоджіз, яка займається інвестиційною і консалтинговою діяльністю.
Сергій Черечень / Фото: REUTERS / Vasily Fedosenko Протягом останніх двох років є головою партії Грамада (Білоруської соціал-демократичної партії), очолив її після відставки колишнього лідера — 85-річного Станіслава Шушкевича,
білоруського політичного ветерана. До цього Сергій Черечнь кілька років займався громадською діяльністю, у 2016-му балотувався до Палати представників від Комуністичної партії (пізніше вийшов з її складу). У своїй передвиборчій програмі Черечень пропонує «Відкрити Білорусь для світу і світ для Білорусі»; домогтися безвізового в'їзду в Шенгенську зону для білорусів; мінімізувати роль держави в усіх сферах (особливо для підприємців), створити міністерство підтримки малого і середнього бізнесу; замінити колгоспи «фермерськими господарствами». Крім того, він виступає за скасування транспортного податку, «податку на дармоїдство» і обов’язкового розподілу випускників вузів. В інтерв'ю виданню Білоруський партизан політик заявив, що мета його участі у виборах — «побудувати в Білорусі країну можливостей: країну, громадянам якої будуть по-доброму заздрити школярі та студенти, робітники та бізнесмени, молоді сім'ї та пенсіонери інших країн». Читайте також:
Оскал батьки. Нові свідчення розкривають справжній розмах звірств режиму Лукашенка А на питання про те,
як бачить відносини між Білоруссю і Росією, відповів так: «Ми сусіди і я дуже добре ставлюся до росіян. Сподіваюся на те, що керівництво двох країн не зіпсує ці відносини. Люди й уряд у наших країнах — це різні планети, на жаль. А загалом нам потрібна взаємодія на рівні двох незалежних і рівноправних суб'єктів». 35 років — мінімальний вік, допустимий для участі в президентських виборах в Білорусі. Черечень досяг його в травні 2020 року. Білоруські медіа відзначають, що символіку своєї виборчої кампанії (політик використовує слогани ЧЕ!речень і Час змін! Час Че!) Сергій Черечень запозичив у президента України Володимира Зеленського. У Сергія Череченя є родина. З цивільною дружиною Марією Ходич (раніше керувала весільним салоном, зараз працює в індустрії моди) він виховує п’ятирічну дочку Емілію. Олександр Лукашенко, 65 років Народився в 1954 у Вітебській області Білорусі. Беззмінний лідер країни з 1994 року, тобто понад 25 років. Лукашенко кілька разів домагався змін до Конституції країни, щоб зберегти президентську посаду.
Олександр Лукашенко / Фото:
REUTERS / Vasily Fedosenko Для білоруського лідера це будуть вже шості вибори президента. Коментуючи шанси своїх конкурентів у 2020 році, Олександр Лукашенко кілька разів публічно давав зрозуміти, що не вважає Світлану Тіхановском своїм реальним конкурентом. За його словами, жінка в Білорусі не зможе очолити країну, оскільки «навіть мужику важко нести цю ношу», а конституція в країні «не під жінку». Читайте також:
Саша 3%. За місяць до виборів і на тлі падіння рейтингу Лукашенко розгорнув у Білорусі нову хвилю репресій «Мене намагаються зараз з жінками зіштовхнути. […] Що я мав на увазі: що у нас Конституція така, що навіть мужику важко нести цю ношу. А якщо її навантажити на жінку, вона впаде, бідолаха. Це я мав на увазі, а не тому, що я не поважаю жінок», — заявив він. Лукашенко претендує на переобрання на тлі масових протестів у країні та репресій, які він розгорнув проти найбільш впливових своїх опонентів. Він відмовився переносити вибори навіть попри масштабну епідемію коронавірусу — через те, що в країні не було оголошено карантин і президент заперечував загрозу COVID-19,
країна опинилася серед найбільш постраждалих в Європі у перерахунку числа інфікованих на кількість населення. При цьому на поточних виборах Олександр Лукашенко отримав прізвисько «Саша 3%» — через популярний інтернет-мем, який з’явився після публікації наприкінці травня результатів інтернет-опитувань електоральних настроїв місцевого населення. Їх провели популярні білоруські сайти Tut. by і Onliner, присвятивши президентським виборам. Результат досліджень приголомшив офіційний Мінськ: за Лукашенка виявилися готові проголосувати лише 3−6% респондентів. Цей результат пішов гуляти в маси, попри те, що породило його не серйозне дослідження, а онлайн-опитування. Про реальний рівень підтримки Лукашенка відкритих даних немає: з 2016 року в Білорусі не проводять і не публікують дані соцопитувань на суспільно-політичні теми.
