НВ відповідає на головні запитання про те, що трапилося в М'янмі - державі зі складною історією, яка розташована в Південно-Східній Азії.
Що взагалі сталося?У понеділок, 1 лютого 2021 року, у М'янмі мало відбутися перше засідання новообраного складу парламенту - після виборів, які пройшли в листопаді минулого року. Перемогу тоді отримала правляча партія Національна ліга за демократію.
Однак цей день приніс країні нову реальність. З ранку понеділка в Янгоні, де розташовані більшість органів влади М'янми, не працював телефонний зв'язок і мобільний інтернет, держканал MRTV та інші канали тимчасово припинили мовлення. На вулицях і біля адмінбудівель у місті з'явилися військові вантажівки та солдати, банки по всій країні були зачинені, а світові новинні стрічки повідомили про затримання лідерів країни.
Військові автомобілі біля мерії Янгона / Фото: REUTERS / Stringer
Військові автомобілі у дворі будівлі державної телекомпанії в Янгоні / Фото: REUTERS / Stringer
Військові заарештували президента М'янми Він М'їна і 75-річну Аун Сан Су Чжі - фактичного лідера країни,
лауреатки Нобелівської премії миру та державного радника М'янми. Серед затриманих - також урядовці та члени виконкому правлячої Національної ліги за демократію (загалом як мінімум 30 політичних лідерів).
Хто тепер при владі у М'янмі?Владу в країні взяли до своїх рук військові М'янми, оголосивши про введення надзвичайного стану щонайменше на рік Вранці 1 лютого вони виступили зі зверненням в ефірі телеканалу Myawaddy TV (контролюється армією) і заявили про призначення т.зв. «тимчасового президента». Ним став командувач збройними силами М'янми, старший генерал Мін Аунг Хлайн.
З грудня 2019 року цей воєначальник перебуває в санкційному списку США. Вашингтон вважає його причетним до серйозних порушень прав людини, які пов'язані із жорстоким переслідуванням в М'янмі мусульманської етнічної групи рохінджа.
Генерал Мін Аунг Хлайн, якого оголосили "тимчасовим президентом" М'янми / Фото: REUTERS / Soe Zeya Tun / File Photo
Посаду «віцепрезидента», який повинен представляти збройні сили в уряді, зайняв колишній генерал У М'їнт Све. Досі основу урядового кабінету М'янми формували представники правлячої партії Національна ліга за демократію (НЛД).
Крім того, військові заявили, що новий тимчасовий президент отримає на найближчий проміжок часу законодавчі, адміністративні та судові повноваження. Таке рішення заколотники обґрунтували положеннями конституції, яка допускає передачу цих повноважень у разі введення в країні надзвичайного стану.
Чого вони хочуть?Головна формальна причина невдоволення військових - підсумки нещодавніх парламентських виборів, які вони вважають сфальсифікованими. За підсумками голосування в листопаді 2020 року понад 80% голосів було віддано за партію Аун Сан Су Чжі (Національна ліга за демократію), що гарантувало її уряду ще п'ять років влади в М'янмі.
1 лютого була затримана і Аун Сан Су Чжі - фактичний лідер країни, лауреат Нобелівської премії миру / Фото: REUTERS / Athit Perawongmetha / File Photo
При цьому підтримувана військовими Союзна партія солідарності та розвитку отримала лише 33 місця в парламенті з 476. Тому вже наприкінці минулого року військові заявили про нібито підтасовані результатів виборів.
Світові ЗМІ пишуть, що відтоді ситуація в країні загострювалася і можливий військовий переворот став предметом обговорення в останні тижні.
Так, у січні 2021 генерал Мін Аунг Хлайн - тепер оголошений тимчасовим президентом - погрожував скасувати норми конституції, якщо «закони не будуть виконуватися».
Після захоплення влади 1 лютого військові заявили, що планують провести нові вибори в М'янмі Вони мають намір «реформувати» виборчу комісію для перевірки результатів осінніх виборів минулого року, і тільки після нових виборів - передати владу партії-переможцю.
Як реагує світ?Найвпливовіші країни Заходу вже засудили переворот у М'янмі, вимагаючи звільнити Аун Сан Су Чжі та інших затриманих лідерів країни.
Від імені США з такою заявою виступив новий держсекретар Ентоні Блінкен. Вашингтон закликав військове керівництво М'янми «звільнити всіх урядовців та лідерів громадянського суспільства, а також поважати волю народу».
«Сполучені Штати висловлюють серйозну стурбованість і тривогу у зв'язку з повідомленнями про те, що збройні сили М'янми затримали кількох лідерів уряду, зокрема державного радника Аунг Сан Су Чжі, та лідерів громадянського суспільства, - йдеться в заяві Блінкена. - Військові повинні негайно переглянути ці дії».
Протест проти військового перевороту в М'янмі біля посольства цієї країни в Бангкоку, Таїланд / Фото: REUTERS / Athit Perawongmetha
Голова Європейської Ради Шарль Мішель закликав поважати результати виборів у М'янмі та повернутися до демократичного процесу. З аналогічною заявою звернувся і верховний представник ЄС з питань зовнішніх зв'язків та політики безпеки Жозеп Боррель. Він також закликав «Поважати результати виборів і норми законодавства» країни. «Народ М'янми виступає за демократію, і ЄС підтримує ці прагнення», - написав Боррель.
Тим часом МЗС України рекомендував українцям утриматися від подорожей до азійської країни, повідомив речник міністерства Олег Ніколенко.
«У зв’язку із оголошенням надзвичайного стану в М’янмі рекомендуємо громадянам України наразі утриматися від поїздок до цієї країни. Просимо українців у М’янмі повідомити про своє місце перебування на «гарячу» лінію посольства України в Таїланді +66970107760, e-mail consul_th@mfa.gov.ua», - написав Ніколенко в Twitter.
https://twitter.com/OlegNikolenko_/status/1356164525456814081
Що відбувалося в М'янмі останніми роками та чому про неї говорять?
М'янма, землі якої в XVIII столітті опинилися серед британських колоній, отримала незалежність після Другої світової війни - відповідний договір з Великою Британією був оформлений у 1948 році. На той момент найгострішою проблемою країни був внутрішній конфлікт: низка штатів і провінцій М'янми відмовлялися визнавати владу уряду.
У 1962 році в країні стався військовий переворот, який на багато десятиліть змінив долю країни та «заморозив» її розвиток як парламентської демократії. У М'янмі було встановлений режим військової диктатури, країну оголосили Соціалістичної республікою Бірманський Союз. Аж до 1988 року країною беззмінно керував генерал У Не Він. Держава була закрита для Заходу, і станом на кінець 1980-х, коли в країні спалахнули масштабні громадянські протести, стала однією з найбідніших у світі.
Аун Сан Су Чжі (в центрі) - один з лідерів масових протестів проти військової диктатури в М'янмі, 1989 рік / Фото: REUTERS / Jonathan Karp / File Photo
Демократичні перетворення в М'янмі почалися лише у 2011 році. Тоді набула чинності нова Конституція країни,
яка була прийнята у 2008-му та оголосила курс на «дисципліновану демократію» (хоча згідно з нею майже чверть депутатських місць у парламенті М'янми має належати військовим). У країні почалися політичні реформи, у 2012 році Барак Обама став першим президентом США, який відвідав М'янму. З січня того ж року було скасовано візові санкції Євросоюзу щодо керівництва М'янми.
У ті ж роки (в листопаді 2010-го) після 15-річного домашнього арешту вийшла на свободу Аун Сан Су Чжі, громадський і політичний лідер М'янми, яка ще з кінця 1980-х очолила тут продемократичний рух. У 1991-му вона стала лауреаткою Нобелівської премії миру, багато років поспіль лідери Заходу домагалися її звільнення.
Відтоді Аун Сан Су Чжі стала найбільш впливовим політиком М'янми. Після свого звільнення вона була лідером опозиції країни, однак з приходом до влади Національної ліги за демократію кілька разів займала міністерські посади, а з 2016 року є державним радником М'янми.
