В Ірландії археологи виявили під стародавнім курганом невідомі споруди, які можуть бути залишками величезної церемоніальної зали. Знахідка розташована в Раткрогані — місці, де понад 5000 років тому ховали королів, а загадкову печеру вважали входом до потойбічного світу.
Про це пише BBC.
Стародавній комплекс Раткроган розташований у графстві Роскоммон і займає територію площею приблизно 6,5 квадратного кілометра. Археологи виявили тут 266 історичних пам'яток, серед яких поховальні кургани, укріплення залізної доби, камені з огамічними написами та священні криниці.
Історія цього місця налічує близько 5500 років. У давнину Раткроган був одним із королівських центрів Ірландії, де проводили коронації, весілля, похоронні церемонії, укладали угоди та влаштовували громадські зібрання.
На території комплексу збереглося близько 40 курганів. Раткроган вважають одним із трьох стародавніх королівських поховальних центрів країни, а його історія тісно переплітається з ірландськими міфами.
Особливу увагу дослідників привернув великий курган завширшки 88 метрів і заввишки 5,5 метра.
Його досі не розкопували, проте геофізичне обстеження дозволило виявити під землею кілька круглих споруд, частково зведених одна поверх одної.
Почесний професор археології Університету Голуея Джон Вадделл припускає, що одна з конструкцій могла бути величезною дерев'яною залою або місцем проведення церемоній. Остаточно встановити призначення підземних споруд без археологічних розкопок поки неможливо.
Ще одна загадкова пам'ятка Раткрогана — Релігнарі, відоме як Кладовище королів. Це кругле земляне укріплення діаметром 110 метрів, яке, за припущеннями археологів, могло використовуватися не лише для поховань, а й як резиденція знаті.
Однак найбільше легенд пов'язано з печерою Овейнагат, розташованою приблизно за кілометр від головного кургану. У давніх ірландських переказах її називали «Воротами до пекла», оскільки вірили, що саме звідси істоти потойбічного світу можуть проникати до людей.
Печера сягає семи метрів завглибшки, а довжина її підземного ходу становить 37 метрів. Письмові згадки про це місце з'явилися ще в IX столітті, коли кельтські ченці записували місцеві перекази.
Овейнагат також пов'язують із богинею Морріган, яку в ірландській міфології асоціюють із війною та надприродними силами. За стародавніми віруваннями, саме тут межа між світом живих і мертвих могла ставати особливо тонкою.
Ці уявлення тісно пов'язані зі святом Самайн, яке починалося 31 жовтня та знаменувало прихід зими. Давні кельти вірили, що в цей час духи можуть повертатися до світу людей, тому використовували маскування, щоб надприродні істоти їх не впізнали.
Самайн вважають одним із можливих попередників сучасного Гелловіну. Тому печера Овейнагат привертає увагу не лише археологів, а й дослідників походження давніх святкових традицій.
Сьогодні потрапити всередину печери туристи не можуть. Відвідування заборонили через небезпечну концентрацію вуглекислого газу, однак оглянути кам'яний вхід, який датують IV–VIII століттями, можна зовні.
Нещодавно в Раткрогані облаштували новий круговий пішохідний маршрут завдовжки 13 кілометрів. Він з'єднує головні археологічні пам'ятки, зокрема печеру Овейнагат, Кладовище королів та місця, пов'язані з ірландським епосом «Таїн Бо Куайлінге».
Маршрут також проходить через Ратнадарв, де, за легендою, відбулася битва двох знаменитих биків, і Ратбег, який вважають можливим місцем поховання представників давньої військової еліти. Археологічних розкопок у Ратбезі поки не проводили.
Частина історичного комплексу розташована на приватних сільськогосподарських землях, де й нині випасають корів та овець. Археолог Центру відвідувачів та спадщини Раткрогана Майк Маккарті наголошує, що саме завдяки фермерам стародавні пам'ятки вдалося зберегти від заростання рослинністю.
