Китай планує впровадити передові технології в археологічні дослідження, серед пріоритетів своєї нової п’ятирічної програми — штучний інтелект, дистанційне зондування, аналіз стародавньої ДНК та підводна робототехніка.
Національне управління культурної спадщини (NCHA) опублікувало свій план археологічних робіт на 2026−2030 роки наприкінці жовтня. Стратегія включає розробку спеціалізованих моделей штучного інтелекту для віртуальної реставрації артефактів, а також розширення досліджень стародавніх людських популяцій та історичних морських торговельних шляхів, пише Arkeo News.
Програма також окреслює міжнародне археологічне співробітництво, включаючи спільні дослідження з установами Єгипту, Греції, Саудівської Аравії та Тунісу Китай має намір розширити свою дослідницьку інфраструктуру за допомогою археологічної лабораторії національного рівня та Національного музею морської археології, який зараз будується в Циндао.
Читайте також:
Метал зберіг тканину. На давніх бронзових масках з Китаю знайшли сліди шовку навколо очей Деякі з технологій, виділених у плані, вже були випробувані в китайських археологічних проектах.
Наприклад, реконструкція за допомогою штучного інтелекту в Саньсіндуї продемонструвала, як комп’ютерний зір та 3D-моделювання можуть допомогти дослідникам досліджувати пошкоджені артефакти.
Під час розкопок часто виявляють тисячі пошкоджених або фрагментованих предметів. Дослідники повинні досліджувати ці фрагменти, щоб визначити, які фрагменти належать до одного, особливо коли вони походять з різних місць розкопок. Запропоновані системи штучного інтелекту аналізуватимуть археологічні дані, розпізнаватимуть окремі фрагменти та визначатимуть можливі зв’язки, допомагаючи дослідникам створювати цифрові реконструкції без фізичної зміни оригінальних об'єктів.
Китай вже досліджував цей підхід на археологічній ділянці Саньсіндуй у провінції Сичуань, де Лабораторія цифрової культури компанії Tencent співпрацювала з Сичуанським інститутом культурних реліквій та археології. Команда поєднала штучний інтелект, комп’ютерний зір та 3D-моделювання, щоб дослідити бронзові артефакти та визначити, як їхні фрагменти поєднуються між собою. Одним із прикладів була бронзова скульптура,
що зображує міфічну чотирилапу істоту, яка несе віруючого. Її два основні компоненти були виявлені в окремих розкопках у 2021 році. Дослідники виявили позначки на спині звіра та колінах віруючого, які свідчили про їхню спільну природу.
Читайте також:
Королева-воїн. В Китаї дослідили бронзову зброю з гробниці правительки Фу Хао Використовуючи 3D-моделювання та розрахунки за допомогою штучного інтелекту, команда порівняла їхні розміри, пропорції, вагу та баланс. Результати підтвердили висновок про те, що обидва компоненти спочатку були частиною однієї скульптури. Комп’ютерний зір також допоміг вирівняти пошкоджені деталі та цифровим способом реконструювати відсутні ділянки, включаючи вухо та руку.
Команда також протестувала алгоритм глибокого 3D-навчання для виявлення зв’язків між кількома фрагментами, зокрема, коли деякі частини відсутні. Tencent оцінила цей підхід, використовуючи змодельовані набори даних.
Ще один важливий напрямок пов’язаний з використанням штучного інтелекту для дослідження даних дистанційного зондування, зібраних з літаків та інших платформ спостереження.
Супутникові знімки та аерофотознімки можуть охоплювати великі географічні області, дозволяючи дослідникам досліджувати археологічні ландшафти, які в іншому випадку вимагали б значних польових робіт.
Читайте також:
В Індії чоловік за допомогою ШІ інсценував власну смерть, щоб уникнути покарання за вбивство Розпізнавання зображень на основі штучного інтелекту може допомогти обробити ці зображення, виявляючи закономірності, пов’язані зі стародавніми спорудами, стінами та іншими археологічними об'єктами.
Приміром, дослідники розробили вдосконалену модель глибокого навчання DeepLabv3+ для ідентифікації залишків Великої стіни династії Хань на північному заході Китаю за допомогою аерофотознімків дуже високої роздільної здатності. Модель включала мережу вилучення ознак ResNet101 та вдосконалений метод навчання для розпізнавання довгих, вузьких структур стародавньої стіни. Під час тестування система досягла точності 98,37%, повноти результатів 98,92% та балу F1 98,64%.
Дослідники також протестували модель у географічній області, яка не була включена до її навчальних даних.
Вона правильно визначила 70,82% залишків Великої стіни в цій окремій тестовій області, що продемонструвало її потенціал для сприяння археологічним дослідженням у різних ландшафтах. Дослідження надає конкретний приклад того, як глибоке навчання може допомогти археологам дослідити великі колекції зображень дистанційного зондування та виявити особливості, які в іншому випадку могли б вимагати ретельної ручної інтерпретації.
Читайте також:
Сім кілометрів під водою. Китайський батискаф Цзяолун отримав ШІ-помічника для дослідження дна Дослідження стародавньої ДНК є ще одним пріоритетом. Вчені досліджуватимуть ранні людські популяції, їхні переміщення та їхні зв’язки з іншими групами по всій Східній Азії та Євразії. Одним із прикладів наукового потенціалу є карстова печера Байшія на Тибетському плато. У 2019 році дослідники за допомогою аналізу стародавніх білків ідентифікували нижню щелепу віком щонайменше 160 000 років, яка належить популяції, пов’язаній з денисівськими людьми. В окремому дослідженні, опублікованому в 2020 році, було виявлено мітохондріальну ДНК денисівців з осадових порід усередині печери.
Раніше NV Техно писав, що науковці Інституту культурних реліквій та археології провінції Чжецзян (Китай) провели цифрову реконструкцію трьох споруд біля некрополя Фаньшань. Фаньшань — цвинтар еліти на околиці давнього міста Ляньчжу в провінції Чжецзян, відомий багатими нефритовими похованнями. Некрополю близько 5 тисяч років.
Нова реконструкція свідчить, що могили були частиною більшого церемоніального комплексу. Самі споруди не збереглися, проте на схід від цвинтаря археологи знайшли 120 ямок від дерев’яних опор. За їхнім розташуванням виділили три будівлі — F1, F2 та F3. Для реконструкції заміри поєднали з архітектурним аналізом, давніми моделями та зображеннями будинків на кераміці Ляньчжу.
Читайте також:
Таємниця стародавнього Китаю. Поблизу Пекіна розкопали державне судно епохи Хань віком 1800 років
