Новий вид вимерлого птаха родини великоногових (мегаподів) — наземного родича курки — був ідентифікований з одного фрагмента кістки ноги, знайденого в печері на індонезійському острові Флорес.
Нещодавно описаний вид, який отримав назву Megapodius rokusi, належить до великоногових (також відомих як смітні кури), групи наземних птахів середнього та великого розміру з великими ногами та гострими кігтями, пише Sci.news.
Стародавній птах, важив приблизно 3,9 кг. Єдиний представник великоногових, що живе на Флоресі сьогодні, великоніг австралійський (Megapodius reinwardt), важить від 0,5 до 1,2 кг.
Читайте також:
Гучніше за відбійний молоток. Науковці знайшли птахів із найпотужнішим криком «Мегаподи — це група птахів, які висиджують яйця, закопуючи їх, використовуючи тепло навколишнього середовища, а не тепло тіла. Вони майже повністю обмежені регіоном на схід від лінії Воллеса на Філіппінах, у східній Індонезії, Меланезії та Австралії», — сказала палеонтологиня Університетського музею Бергена Ханнеке Мейєр.
«Цікаво, що мегаподи не зустрічаються ні в материковій частині Південно-Східної Азії,
ні на Великих Зондських островах. Це своєрідне поширення по-різному пояснюється як давнє реліктове поширення, результат інтродукції та/або одомашнення великоногових на островах на заході, конкуренції між мегаподами та фазановими, а також присутності ссавців-м'ясоїдів, що харчуються птахами, на материковій Азії та Великих Зондських архіпелагах», — додали вчені.
Скам’янілість — нижня половина правої предплюснівки (кістки гомілки) — була розкопана в той самій печері Лян Буа, де було знайдено невеликого родича людини Homo floresiensis. Кістка походить з відкладень, датованих приблизно 190 000−120 000 років тому.
Читайте також:
Те, чого вже немає. Вчені знайшли в музейних архівах вимерлий вид сумчастих Зразок більший за таку ж кістку у будь-якого відомого живого чи вимерлого виду Megapodius. Це також перша скам’янілість великоногових, описана на Воллесі, острівному регіоні між материковою Азією та Австралією.
«Назва виду вшановує індонезійського зооархеолога Рокуса Дуе Аве. Він відіграв основоположну роль в аналізі залишків фауни, і він був першою людиною, яка правильно ідентифікувала кістки та зуби гомінідів,
які зрештою стали частиною гіподигми Homo floresiensis після відкриття відомого часткового скелета в 2003 році», — сказали дослідники.
Оскільки кістки плеча чи крила не були знайдені, вчені не можуть сказати, чи міг птах літати. Вони також не знають, коли він вимер, і чи жив він разом з меншими видами, які досі зустрічаються на Флоресі. В той же час, вони припускають, що живий вид досяг острова лише після того, як зник більший птах.
Читайте також:
Як динозаври навчилися літати. Скам’янілість у Китаї поставила під сумнів походження птахів «Жовток яєць великоногових становить близько 50−60% ваги яйця, і вони вважаються дуже поживними. Їхні яйця були доступним джерелом поживних речовин як для Homo floresiensis, так і для сучасних людей до і після 50 000 років тому відповідно», — підкреслили вчені.
Раніше NV Техно писав, що палеонтологи описали перших динозаврів, які харчувалися фруктами, за скам’янілим черепом вагою понад 11 кілограмів. Вони були розміром приблизно з індика. Ґрунтуючись на анатомії та рухах щелепи, дослідники зі США дійшли висновку, що тварина, ймовірно, харчувалася м’ясистими фруктами, як сучасні папуги.
Дослідники з Університету Стоні-Брук, Королівського музею Онтаріо (ROM) та Геологічної служби Північної Дакоти виявили скам’янілості у формації Хелл-Крік (пекельний струмок), тому вони й назвали динозавра «пекельною куркою» (Infernogallus).
Читайте також:
Ні, не вимер. Біологи розкрили 150-річну таємницю гігантського європейського журавля